3 неочевидні ознаки того, що вами керує внутрішній критик

Ми думаємо, що внутрішній критик - це коли ми стоїмо перед дзеркалом і відверто гнобим себе. Але якби все було так просто.

Ось три менш очевидні ознаки того, що просто зараз вашим життям керує цей суворий внутрішній наглядач.

Перша ознака - затяжне відкладання справ на потім (прокрастинація).

Ви звинувачуєте себе в лінощах і браку сили волі, коли тижнями відкладаєте спробу зробити щось важливе, якусь складну розмову чи важливий дзвінок. Але, можливо, річ зовсім не в лінощах. Ваш внутрішній критик настільки боїться невдачі, що воліє паралізувати будь-які дії ще на старті. Йому безпечніше взагалі не дати вам спробувати, ніж потім картати за недосконалий результат.

Друга ознака - ви ніяковієте, коли хтось робить вам комплімент або визнає ваші заслуги.

Пригадайте, що ви відчуваєте, коли вам кажуть - "Так гарно виглядаєш!" або "Гарно ти сказав/зробив це". Багато хто з нас мимоволі ніяковіє й починає виправдовуватися: "Та воно само якось так, я й не знаю" - чи щось таке.

Внутрішній критик миттєво знецінює будь-який успіх, аби ви, не дай Боже, не розслабилися й не повірили у власні сили.

Третя ознака - звичка постійно перепрошувати без реальної причини.

На роботі, вдома, у магазині… «Вибачте, що турбую», «Перепрошую, можна запитати?»  - і так без кінця.

Це може свідчити про глибоке, майже непомітне почуття провини, яке стало звичним фрном вашого життя. Внутрішній критик уже переконав вас, що ви зі своїми потребами, запитаннями й навіть самою своєю присутністю - тягар для інших.

Якщо впізнали себе в цих рядках - не поспішайте сварити себе ще й за це. Самому вибратися зі звичної колії мислення справді непросто, але можна. Цей сценарій - не вирок, його можна змінити. Можна почати з того, щоб бути собі другом.

Допомагати собі 👌

#психомудрості