Сьогоднішнє євангельське читання про те, як Христос Господь іде в Гадаринську землю, зустрічає там першого нужденного і зупиняється перед ним.Тут стільки простоти і добра, що це захоплює!Це ніби ти ідеш по справах, але тут ось є хтось, кому ти треба... Або ні, не так. Ось хтось іде по своїх справах, а тут ти зі своїм тягарем, і він бачить тебе, зупиняється перед тобою. Та в будь-якому випадку це ситуація неймовірної справжності існування, ситуація якоїсь вищої правди - любові чи що?Це історія точно від Бога, вона не людська. Люди не в змозі засвоїти цієї істини, остаточно прийняти її. Необхідно весь час тягнутись. Серед людей зазвичай так, що вони заради якоїсь своєї правди не те, що не помічають інших, але й готові інколи вбивати їх тисячами.Якби росіяни були християнами, і хай не так сильно, як вони про це голосять, але хоча би на гірчичне зерно, то цю війну зупинила би перша вдова, що вийшла хоронити свого вбитого чоловіка! Перші сльози дітей за свого батька чи матір, перший зруйнований дім, де теплилось сімейне життя.Але ж, але ж...Божі істини високі, однак ми знаємо куди гребсти. Трохи більше уваги одне до одного, та хоч би до близьких для початку, до найближчих, трохи доброї поваги, небайдужості, трохи менше маніпуляцій і лукавих хитрощів, і ми б зажили!А поки - Христос посеред безумного світу 🫶підпиши-сь/#думидуховні