Друзі, я тут. Нічого не писав, бо... не писалось)

Що казати, коли і так все ясно. Чортові діти продовжують свій безумний терор, продувжують вбивати і руйнувати... Все воно непросто. Та ще й буденні турботи ніхто не відміняв.

Писати щось про вічне і красиве... здавалося недоречним. Гадаю ви мене розумієте, напевно у вас теж так буває інколи.

Кидати гасла на транспаранти не хотілось. Я слова бережу), слова важливі, до них треба уважно, як до квіток, щоб вони цвіли. Тому трохи мовчав, спасибі, що не розходитесь.

Тож ловіть на подумати кілька цікавих думок, що я назбирав за ці дні:

- Якщо в тебе щось не получається - життя на тому не кінчається;

- Гірше смерті може бути тільки безглузда смерть;

- Віра - це коли ти розумієш, що світло не що, а хто;

- Настирне життя для інших може бути втечею від себе;

- Правда звільняє, але проблема в тому, що вона знищує всю фальш. І ту, в яку ти вже давно влюбився;

- І ще дуже важливе - Живи і будь 🤍

Сподіваюся ви менш-більш. Маєте достатньо віри і сміливості, щоб далі йти свою дорогу.

Далі буде 👌

*На 📸 тролейбусна зупинка обстріляної, але незламної Лук'янівки в Києві

#наподумати