Епоха модерну і просвітництва вирішила, що це попи не давали людям жити нормально. Що це релігія захомутала людину, тому треба людину від того звільнити, відпустити на свободу і буде щастя. Щоб людина сама себе визначала, знала себе сама, щоб робила, що вона хоче, а не ото от всьо. Сказали - зробили.Що є, то є, релігія справді не без гріха у своїй земній історії. На жаль. Віру покликані нести люди. А люди, як люди. Чи є щось таке прекрасне, що би люди не могли зіпсувати? Попри це, серед віруючих людей завжди були ті, хто щиро ніс це покликання. Ті, хто вмів щиро любити, хто хотів служити, хто вірив сам і ділився з іншими. Ті, хто уособлював найкраще у людині, високе, справжнє, святе. Сьогодні людина вийшла з релігійного контексту. Але вийшла не у свободу, як тоді здавалося, а прямо в руки маркетологам. Не треба бути генієм спостереження, щоб бачити, що сьогодні саме маркетологи встановлюють правила. Саме вони розказують що їсти, як одягатися, куди йти і коли сміятись. До свободи завжди треба ще дорости. Але чи можна сказати, що все пропало, а тих Божих безумців, тих, хто множить цей непростий світ на нуль і просто любить, служить, вірить, свідчить велику правду людини, що їх більше немає? Ні, так казати не можна. У кожному із нас є щось від того святого. Ми не завжди віримо тому в собі, але воно є. І в комусь воно проросте всією справжністю весни, і ми повіримо йому, а через нього і собі, і буде правда у житті, і будемо жити. Живи і будь 🤍#іпросуспільство