То треба чи не треба?Дилема! І таки не на рівному місці. З одного боку, людині легко загубитися за всілякими «треба». Запитайте он десь на перехресті соцмереж: «А як треба?» — купа народу знайдеться розказати, як треба, і мало хто спитає: «А як би ти хотів?» Час, культура, віра, тренди, мода, традиція, маркетологи, психологи, батьки, вчителі, друзі, священники, депутати, умніки, блогери…І всім щось від людини треба. Треба і треба, і треба. Однак, проте і понад цим, не спішіть змахувати із себе всі «треба». Якщо, звичайно, не хочете, як наркомани, залишатися з одними «хочу». Можна спробувати поставити себе вище всяких «треба», як то роблять піжони, в яких купа амбіцій і ніякої відповідальності, але тут або ти собі брешеш, або ситуація на межі розладу і патології.Дешева і попсова психологія переконує: «Нікого не слухай, будь собою!» А реальність тихо каже: треба вживатися, адаптуватися треба. Людина — протирічлива істота. Вона водночас хоче тістечок і бути в гарній формі; робити дурниці, а то й підлості, та очікувати поваги й визнання. І як із цього вийти? Якщо без «треба» в житті не обійтись, то, щоб не плутатися в чужих, треба мати свої. Спробувати зрозуміти, що треба мені. А кожній людині щось треба. На що я погоджуюсь і для чого. Яку ціну готовий платити за свої «треба». Щоб не вийшло, що шукав свободи, а провалився в порожнечу. Відчуття сенсу рівнопропорційне відповідальності, яку людина на себе приймає в житті. Живи і будь 🤍#опитування