Така ситуація, що найцікавіших і найправдивіших історій життя не розкажеш на загал. Тому що все це дуже особисте, дуже інтимне. Священнику і психологу люди довіряють такі речі, але далі воно не може піти. Далі - тайна Сповіді та конфеденційність психолога. Не дурний то придумав, то важливо. Однак, там інколи стільки правди, стільки життя, стільки любові і болю, стільки людськості... В мене є мрія - як дасть Бог дожити до старості, то напишу книжку про життя, як воно є. Не як воно має бути, а як воно є. Це має бути цікаво, живо, болюче і правдиво. Уже немало назбиралося. Але думаю потім: "Та навіщо? Хіба я буду перший? Усі слова уже були чиїмись, як казала неперевершена Ліна. Що ти можеш сказати нового? Скільки всього було сказано! Життя не в словах, хоч які вони правдиві, життя - у святах і буднях. Кожна людина - неймовірна галактика. Зустрічаєшся з ними наживо і це вражає. А потім кожен минає. Приходиш на кладовище і розумієш, що під кожною плитою окрема Вселенна! І що твої слова проти того - як тінь, що вже минула..." Та й таке 😏#тайтаке