У п'ятницю завершився наш богословсько-духовний практикум, як я його називаю. Було прекрасно, всього й не розкажеш. Почуто багато цікавого, проговорено чимало важливого, але головне - це добровільна спільність небайдужих священників, які хочуть робити правильні речі, і хочуть розуміти, що саме сьогодні треба робити. Ми вирішили, що будемо продовжувати цю благу і добру справу, вона потрібна. У нашій церковній культурі так уже склалося, що серйозне, духовне спілкування між священниками - велика рідкість. Після семінарії кожен сам по собі, і це недобре. Посеред такої відчуженості губляться хороші, щирі священники з живою вірою — вони згасають. Суспільство бачить лише хамовитих попів на мерседесах, а має знати і чути тих, хто дбає про благо. Біда ще й у тому, що вам байдуже в який храм іти і хто вам помахає кадилом. Так само, як байдуже хто вам нарізає ковбасу в магазині. Дух споживацтва заволодів віруючими серцями. Хоча народ Божий покликаний шукати правди. Не будьте байдужими, якщо ви віруюча людина, адже віра - це не просто обряд, а особистий вибір і відповідальність. Бути добру 🤍#реколекції