24.02.2022....це були дні, коли стало зрозуміло, що зброя тепер із нами надовго, і що саме зброя тепер - наше все. Тоді ж спало на думку ось це формулювання - яке, як тоді вбачалося, могло б стати українською "другою поправкою":Оскільки добре оснащене ополчення є необхідним для існування вільної Української Держави - право народу України на володіння зброєю не може бути обмеженим. Могло б, якби наші законодавці дійсно думали про долю держави, а не займались (не)відомо чим...Це, насправді, єдиний Закон про Зброю, якого ми потребуємо як Держава. Усі штучні обмеження щодо зброї, перепони, заборони, і т.д. і т.п. - це все наслідок совкової неволі, це так працює ментальність вертухаїв. Заборонити, облікувати, обмежити, не дозволити...Це природньо, насправді. Влада завжди боятиметься людей, що мають зброю, і буде намагатись всіляко їх обмежувати. Тому що зброя і дає владу - це аксіома. Але у скрутні часи, коли загарбники вже ділять вашу землю і грабують вашу власність, то чомусь і влада, і Держава, і простий народ - усі покладають найбільші надії саме на цих людей. На людей зі зброєю.Ось такий парадокс...Шануймося, браття по зброї! Роботи у нас ще безліч. Працюємо.Про Зброю t.me/prozbroyu