«План миру» має розпочинатися з негайного та всеосяжного припинення вогню, а вже потім можна сідати за стіл перемовин.

Дванадцять років тому було укладено Мінські угоди. Найкраще їх охарактеризував сам путін, коли сказав, що ми з Меркель його обдурили, вигравши п'ять років для розбудови української армії.

Тоді головним завданням було врятувати Україну. Ми прагнули не дати розв'язати війну в момент, коли українська армія не мала резервів, а державна скарбниця була порожня. І це вдалося.

У 2022–2023 роках нас годували заявами, що «Мінська-3» не буде, а припинення вогню нам не потрібне. Мовляв, нам потрібні гарантії безпеки, саміти чи безглузді переговори.

Сьогодні Україна живе під постійний гул сирен та звуки вибухів. Країна-терористка вдень та вночі б’є по наших містах ракетами й дронами. Київські рятувальники, комунальники, медики й самі містяни живуть в умовах, близьких до бойових. Та попри це вони щодня виходять рятувати людей і відновлювати роботу інфраструктури столиці.

Українці хочуть миру набагато більше, ніж політики. Вони заслужили на мир. Але неможливо назвати миром ситуацію, коли Україна втратить суверенітет. Не буде миром і ситуація, коли хтось ззовні обмежуватиме Збройні Сили. Коли кістлява рука агресора стискатиме горло нашій церкві або коли ми питатимемо в когось дозволу говорити власною мовою. Це капітуляція.

Українці хочуть миру, досягнутого дипломатичним шляхом. Але найкращий дипломат у світі — це Збройні Сили України. Саме наше військо забезпечує нам сильніші позиції на переговорах.

📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter