Друзі, добрий вечір.Мушу зробити зізнання. Саме зізнання а не камін аут, бо іншомовні слова засмічують нашу мову. Але, мова не про те.Це буде щирий допис. Буду намагатись. Прошу набратись терпіння. Згодом зрозуміти. А потім ... прийняти.Останній рік в моєму житті сталось досить багато неприємних подій. Ті хто є постійним підписником знають та пам'ятають. Це були події в особистому житті та події чисто матеріального та професійного характеру. В житті кожної людини є період, коли наче все робиш правильно, але воно йде в незрозумілому напрямку. Колись, навіть був тост, що в 20 років в тебе є мапа, в 30 років компас, в 40 знаєш куди йти, в 50 починаєш розуміти, що щось не вірно, а в 60 - повне нерозуміння куди зайшов. Так і в мене. Відбулось внутрішнє знецінення. Чому? Це купа "ярликів", "ролей", помилок.Помилок не життєвих. Я впевнений, що якщо доживу до старості, то мені буде що згадати і мені не буде соромно. Мені 33 роки і поки мені не соромно за свої кроки, дії, результат.Помилки професійні та стратегічні. А також власне знецінення. В певний період життя я дійшов до того, що став "жертвою". Щодня я прокидався з поганим настроєм, купою думок про те, що повинен про всіх піклуватись, постійно комусь щось винен.Якось за три роки перетворився із скакуна на загнану кобилу. Кудись поділась впевненість та власне почуття гідності. Правильно кажуть, що маленькі гроші - важкі гроші. Так само і я "всім казав так", хапався за будь-яку роботу, працював 24/7, але при цьому поринав в борги. Відчуття втоми, але при цьому жодного ефекту. Я списував це на війну, купу економічних чинників, але насправді всі установки в собі.Я намагався бути успішним. А по факту "створив повітряні замки". Ютуб канал на 4 тис підписників, який ніхто не дивиться і показники незадовільні, а також телеграм канал де охоплення 10%, а показники взаємодії на рівні 0.1-0.2%. І це б нічого, але було втрачено купу часу і матеріальних ресурсів.Кілька тижнів назад я отримав "ні" на одній із перспективних вакансій. Хотів влаштуватись на третю роботу. Я був емоційно виснажений. Єдине, про що подумав, що так жити не можна. У мене не було тоді розуміння що я роблю не вірно, але було розуміння, що варто поставити роботу на паузу. Потроху я почав розбиратись з проблемами. Мені необхідно було три тижні і купа консультацій з психологами, щоб поставити діагноз та виробити план виходу із "піке". Є ряд кроків. Будуть щоденники на http://www.youtube.com/@zavlab2025. Там я буду пропрацьовувати проблеми та ділитись порадами, досвідом. Можливо комусь стане в нагоді.Це був тривалий період постановки діагноза та позбавлення від шкідливих звичок.Більше я не буду Вас зайобувати донатами, підписками, анонсами.Поки діагноз такий.Вчений невдаха з зайвою вагою (невелика, але є), купою боргів та пя'тьма ресурсами які ніхто не читає.Я буду змінюватись. Так жити не можна. Перший крок зробив. Каву п'ю із нової чашки.