Одне наукове дослідження буквально перевертає наше уявлення про пам’ять. Вчений Brandon L. Garrett проаналізував перші 250 випадків виправдання через ДНК у США. Уявіть, 76% справ містили помилкову ідентифікацію свідком. Тобто із цих 250 невинних людей, 190 потрапили за грати лише тому, що свідок помилився!!!

🤯

Чому так стається? Чому нам складно запам'ятати навіть обличчя злочинця? Відповідь уже понад п’ятнадцять років активно обговорюють психологи й нейронауковці, але ми досі неохоче її приймаємо. Ось у цьому науковому дослідженні чітко доводиться - наша пам’ять реконструктивна. Інакше кажучи - пам’ять не працює як відеокамера, яка просто записує події. Наш спогад - це радше живий організм, який змінюється протягом усього життя. Щоразу, коли ми щось згадуємо, ми частково відтворюємо, а частково дописуємо цю історію. До речі, у психології є один знаменитий експеримент, який буквально “зламав” уявлення про пам'ять: в ньому 25% людей “пам’ятали”, як вони загубилися в торговому центрі в дитинстві - хоча цього ніколи не було. Вони описували деталі, емоції, людей навколо. Але сама подія була вигаданою. Звідси два прості висновки:1️⃣ Наші спогади постійно змінюються.2️⃣ Ми відтворюємо минуле так, щоб воно відповідало нашим очікуванням. І що з цим робити? Древні казали так: "Дурень сперечається з дурнем, розумний - з розумним, а мудрий - лише сам з собою".• Більше про твій спокій •