Острів Гункандзіма - Нагасакі, Японія .Колись найбільш густонаселене місце у світі, цей острів тепер є містом-привидом.Небагато місць у світі мають таку ж дивну або таку ж гостру історію, як у Гункандзіми.Крихітний острів, схожий на фортецю, лежить неподалік від узбережжя Нагасакі. Острів оточений морським валом, вкритий щільно упакованими будівлями і повністю занедбаний - місто-привид, яке повністю безлюдне вже більше сорока років.На початку 1900-х років Гункандзіму розбудовувала корпорація "Міцубісі", яка небезпідставно вважала, що острів розташований на багатих підводних покладах вугілля.Протягом майже наступних ста років шахта ставала все глибшою і довшою, простягаючись під морським дном для видобутку вугілля, яке живило промислову експансію Японії.До 1941 року острів, площею менше одного квадратного кілометра, видобував 400 000 тонн вугілля на рік.І багато з тих, хто рабськи працював у підводній шахті, були примусовими робітниками з Кореї.Ще більш вражаючим, ніж шахта, було місто, яке виросло навколо неї.Щоб розмістити шахтарів, на крихітній скелі збудували десятиповерхові житлові комплекси - висотний лабіринт, пов'язаний між собою двориками, коридорами та сходами. Тут були школи, ресторани та гральні будинки, оточені захисною морською стіною.Острів став відомим як "Мідорі наші Сіма", тобто острів без зелені.Дивовижно, але до середини 1950-х років на ньому мешкало майже шість тисяч людей, що давало йому найвищу щільність населення, яку коли-небудь знав світ. А потім вугілля закінчилося.Mitsubishi закрила шахту, всі поїхали, і це острівне місто було покинуте, залишене на поталу природі.Квартири почали руйнуватися, і вперше в пустих дворах почала рости зелень. Бите скло і старі газети летіли над вулицями. Морський бриз свистів у вікнах.Зараз, через п'ятдесят років, острів є саме таким, яким він був одразу після того, як звідси пішла компанія Mitsubishi. Місто-привид посеред моря.Мандри 🌏