Верховний Суд: членство в релігійній громаді визначається статутом, а не рішеннями окремих зборівКасаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 травня 2026 року у справі № 917/226/25сформулював важливий правовий висновок щодо визначення членства в релійній громаді.⚖️ Ключова позиція суду: Якщо статут релігійної громади не передбачає:фіксованого членства;порядку набуття членства;ведення реєстру членів;категорій членства,то запровадити такі механізми рішеннями окремих зборів неможливо. Для цього необхідно внести відповідні зміни до статуту в установленому порядку.У цій справі позивач оскаржував рішення загальних зборів про зміну канонічної підлеглості громади та нову редакцію статуту, стверджуючи, що рішення ухвалили особи, які не були членами громади.Верховний Суд підтримав висновки судів попередніх інстанцій і зазначив, що саме позивач мав довести відсутність у учасників зборів статусу членів громади та обґрунтувати критерії визначення такого членства. Належних доказів подано не було.Окремо суд звернув увагу, що Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» не встановлює спеціального порядку визначення членства в релігійній громаді. Тому вирішальне значення мають положення статуту конкретної громади.Також Верховний Суд підтвердив, що сама по собі зміна канонічної підлеглості громади не порушує права особи на свободу віросповідання, якщо вона не позбавлена можливості сповідувати свою релігію та реалізовувати відповідні права.📌 Практичне значення: у спорах щодо рішень органів управління релігійних громад суди насамперед оцінюватимуть положення статуту. За відсутності в ньому правил про фіксоване членство чи реєстр членів такі критерії не можуть застосовуватися лише на підставі внутрішніх рішень громади.ProLawyer 📌