Верховний Суд звертає увагу на те, що використання інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію. При використанні допоміжних ШІ-інструментів обов`язково автору проводити фінальну перевірку результатів, що генеруються системою (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України).
З касаційної скарги убачається, що під час її написання, ймовірно, використовувалися новітні генеративні технології без належної перевірки та контролю за остаточним змістом цього документа його автором, що призвело до наявності недоліків у касаційній скарзі, зокрема двох прохальних частин, одна з яких містить некоректні формулювання та не узгоджується з вимогами КПК України.
В рамках цієї справи Верховний Суд надав строк для усунення недоліків.
Посилання на ухвалу:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/138427669
4. Приклад з адміністративного судочинства:
Позивачем 02.07.2026 (зареєстровано судом 03.07.2026) подано до суду заяву з процесуальних питань в даній адміністративній справі. У цій заяві позивач «вимагає виконати закон»: 1) відповідно до ст. 45 КАС України визнати поданий відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правами; 2) повернути без розгляду поданий відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області відзив на позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду особі, яка його подала; 3) роз`яснити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Вінницької області, що повернення відзиву на позовну заяву, не перешкоджає повторному поданню після усунення обставин за яких відзив було повернуто. В обґрунтування заяви заявник вказує, що в запереченнях проти доводів позовної заяви, у відзиві на позовну заяву щодо юрисдикції органу дисциплінарного провадження, представник КДКА Вінницької області Хоменчук К. Л. зазначила наступне: «Зазначені висновки підтримувались Верховним Судом і раніше в постанові від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17»; «Такий висновок узгоджується із викладеним висновком у постанові КАС ВС від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17». Отже, як стверджує заявник, постанова КАС ВС від 27.05.2020 у справі № 826/5376/17 обов`язкова для Рівненського окружного адміністративного суду під час розгляду справи № 460/10297/26. Разом з тим, для застосування КДКА Вінницької області та Рівненським окружним адміністративним судом постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 826/5376/17, така постанова має перш за все існувати взагалі. Заявник зазначає, що згідно офіційних даних сайту «Судова влада України» сторонами спору у справі № 826/5376/17 є позивач (Заявник): Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві; відповідач (Боржник): Державне підприємство «Науководослідний інститут «Квант». Предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 1365073,45грн. Отже судова справа № 826/5376/17 взагалі не має відношення до спорів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Заявник стверджує, що посилання представника КДКА Вінницької області Хоменчук К. Л. на номер справи та дату ухвалення постанови є вигаданими, а посилання на сформований висновок неправдивими. На думку заявника, такі дії представника КДКА Вінницької області Хоменчук К. Л. суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України. Це також ставить під сумнів обґрунтованість відзиву на позовну заяву в цілому. Звертає увагу, що характер наведених у відзиві посилань відповідача може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій».