Лариса Гретченко почувається допитливо в Київ.
2 год 
Голос дитини в суді: як почути те, що справді важливо?
Право дитини бути заслуханою не зводиться до того, щоб поставити їй кілька запитань у судовому засіданні. Насправді це складний процес, який потребує підготовки дитини, розуміння її вікових особливостей, правильного вибору способу заслуховування та професійної оцінки висловлених нею поглядів.
Оприлюднені Методичні рекомендації щодо реалізації права дитини бути заслуханою при розгляді цивільних справ - практичний посібник для суддів, адвокатів, психологів, органів опіки та піклування, служб у справах дітей та всіх фахівців, які забезпечують участь дитини у судовому процесі.
Посібник підготовлено спільно з Тамара Бугаєць, Олександра Грицевич, Anny Kozlova, Pavlo Parkhomenko , Vitaliy Starikov, Tanya Zhuravel та нещодавно було представлено професійній спільноті.
Що містять ці методичні рекомендації?
Вони поєднують правові стандарти, практичні алгоритми та професійні орієнтири, необхідні для того, щоб право дитини бути заслуханою реалізовувалося не формально, а відповідно до її найкращих інтересів.
Пропоную короткий огляд структури посібника:
1. Мета і завдання методичних рекомендаційний
розроблені з метою забезпечення єдиного підходу до реалізації права дитини бути заслуханою під час розгляду цивільних справ відповідної категорії з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб дитини;
2. Правова основа щодо реалізації права дитини бути заслуханою
огляд міжнародних стандартів, національного законодавства, судової практики та коментарі щодо їх практичного застосування у судовому процесі за участі дитини;
3. Принципи реалізації права дитини бути заслуханою:
добровільність,
поінформована, повноцінна та ефективна участь,
відповідність віку та рівню зрілості,
конфіденційність і безпечне середовище,
зрозуміла та дружня до дитини форма,
професійна підготовка фахівців,
забезпечення зворотного зв’язку,
недискримінаційний підхід,
забезпечення найкращих інтересів дитини.
4. Особливості реалізації права дитини бути заслуханою з урахуванням її віку та рівня розвитку
щоб оцінити, чи здатна дитина висловити власні погляди, слід з’ясувати, чи розуміє вона ситуацію, її значення та можливі наслідки, а також чи може чітко сформулювати свою позицію відповідно до свого віку й рівня розвитку. Таке оцінювання потребуєкомплексного підходу і не може обмежуватись лише віковими критеріями.
5. Ролі суб’єктів, які беруть участь які беруть участь у заслуховуванні дитини
суддя,
органи опіки та піклування і служби у справах дітей,
адвокати, які представляють інтереси дитини,
психолог
6. Етичні стандарти взаємодії з дитиною взаємодії з дитиною під час її заслуховування:
прозорість і поінформованість
добровільність.
повага до гідності дитини
доброзичливість і чутливість
професійна компетентність
безпека і конфіденційність
підзвітність і відповідальність.
Неетичним є будь-який підхід, який лише створює видимість участі дитини в судовому процесі, не забезпечуючи реального з’ясування її поглядів (позиції), або ж спричиняє для неї психологічний дискомфорт.
7. Особливості підготовки дитини до її заслуховування в суді
зазвичай і дитина, і батьки або законні представники повинні безпосередньо отримувати інформацію. Надання інформації для батьків не повинно бути альтернативою повідомленню інформації для дитини.
8. Процедура заслуховування дитини в суді
перед судовим засіданням або засіданням органу опіки та піклування щодо заслуховування думки дитини слід мати чітке розуміння щодо таких аспектів:
місце та обстановка, день та час з урахуванням розкладу дитини та пропозицій батьків;
формат — очно, через відеоконференцію;
коло присутніх під час заслуховування дитини
аудіо- чи відеофіксація зустрічі, засідання;
супровід дитини батьками / одним із батьків, іншою особою
послідовність процесуальних дій і форма заслуховування дитини (бесіда, вільна розповідь,
питання — відповіді, письмове анкетування, малюнки тощо);
документування результату (висновок, протокол, характеристика, рішення тощо)