Ми справді стаємо дурнішими? Частина 2.

🧠

Мій попередній допис про зниження результатів PISA та зміни інтелектуальних здібностей викликав жваве обговорення. Дякую кожному, хто поділився своїми думками! ❤️

Більшість із вас погоджується: однієї причини немає. Технології, інформаційне середовище, школа, родина, мотивація, повсякденні звички — усе взаємопов’язане.

Але в багатьох відповідях я помітила спільну думку:

Ми дедалі частіше отримуємо готовий результат, не проходячи шлях до нього самостійно.

📚 Ми майже втратили звичку до глибокого читання. І я сама помічаю, що стала значно рідше читати складні книжки.

📱 У 2007 році з’явився iPhone. Соціальні мережі почали дедалі активніше боротися за нашу увагу. Дослідження пов’язують проблемне використання смартфонів із відволіканням та нижчими навчальними результатами. І це вже не лише проблема дітей із соціально вразливих родин. Зниження результатів PISA торкнулося й учнів із забезпечених сімей.

🤖 А тепер у нас є ще й штучний інтелект.

Він може написати чудовий текст, розв’язати задачу, підготувати презентацію. Але чи означає це, що ми самі навчилися?

Виникає ілюзія компетентності: результат є, а відповідних знань і навичок може не бути.

🏫 А чи відповідає сучасна школа сучасному світу? Чи вчить вона мислити, а не лише відтворювати інформацію?

І де відповідальність батьків? Адже смартфон часто стає зручним способом зайняти дитину.

А мотивація? Навіщо докладати зусиль, якщо суспільство не завжди демонструє зв’язок між освітою та успіхом?

Питань більше, ніж відповідей.

Але я переконана: забороняти ШІ — не вихід. Потрібно навчитися використовувати його так, щоб він посилював наші здібності.

Перефразовуючи Генріха Альтшуллера, автора ТRIZ:

ШІ — для голови, а не замість голови!

Адже мислення — це не просто те, що ми маємо. Це те, що ми робимо.

І я хочу провести один експеримент.

🔬 Ви знаєте, що я допомагаю експертам створювати навчальні продукти як методолог. А тепер хочу на ваших очах пройти цей шлях сама — розробити курс із розвитку мислення.

Показуватиму, як народжується ідея, як формується програма, як я добираю завдання та перевіряю, чи справді вони допомагають навчитися мислити.

А тепер мені дуже цікаво почути вас: які навички, на вашу думку, найважливіше розвивати сьогодні — і дітям, і дорослим? Чого варто навчати дітей, щоб підготувати їх до світу, який стрімко змінюється? А що потрібно нам, дорослим? Чи потребуємо ми нових інструментів мислення, чи, можливо, настав час повернути собі ті, якими перестали користуватися? Поділіться своїми думками в коментарях — хочу врахувати їх під час створення курсу. ❤️