Я знаєте, не є великим шанувальником Наполеона. Геніальний полководець і великий диктатор. Доречі, один з пасивних адмінів є його великим шанувальником.Сам Наполеон встановив сильну, централізовану владу, ліквідував місцеві автономії та самоврядування. Префекти були підпорядковані Парижу. Запроваджена жорстока цензура, закривалися опозиційні газети. У колоніях відроджено рабство.Стосунки з церквою теж неоднозначні. Підписаний конкордат з Римом, але церкви підпорядковуалася державі, яка випалчувала гроші священиків. А це страшний кошмар, коли церква стає придатком політиканів. Релігія у конституції вважається традиційною для більшості французів. Але запроваджена свобода віри. Як ви зрозуміли, заганяти палками у церкви людей я вважаю поганою ідеєю. У соціальних питаннях, там така політика батога і пряника. Заборонені профспілки і робітична самоорганізація, впровадження "робочих книжок" для контролю і т.д. З іншого боку, громадські роботи і заохочення до розвитку промисловості. Доречі, деякі з його заходів мають сподобатися економічним націоналістам.Є питання до освітніх реформ. Адже створення системи ліцеїв, хоча є формально гарне рішення, але точно не мало на меті "розвиток критичного мислення". Принаймні, добре те,що це сприяло соціальним ліфтам. Звісно, є позитивні як ось створення Банку, навів лад у фінансах. Ухвалено Цивільний кодекс — закони стали зрозумілими для простого наріду. Захист приватної власності, економічної ініціативи і т.д. Намагався проводити політику примирення. Повернення до системи винагород в армії, впровадження принципів меритократії. У майбутньому, монархістам ще аукнеться імператор, коли у Франції вони отримають можливість встановити демократичним шляхом монархію, але не зможуть вибрати єдиного претендента. У Франції і сьогодні є монархісти, які виступають за реставрації династії Наполеонів.Отже, для мене Наполеон дійсно син Просвітництва, але як кажуть, є пара ньюансів. Адже Просвітництво — неоднорідних рух. У Франції воно привело до жахіть революції і якійсь речі можна було би еволюційним шляхом змінити. Але й правління останніх Людовиків теж було під впливом просвітників. У 19 століття був великий тренд серед монархів на "просвічений абсолютизм". Занадто загралися з абстрактними міркуванням, у політиці важливо уміти бути прагматиком. В цілому, нагадує якійсь націоналістичні хунти майбутнього. Багато його дій можна виправдати контекстом. Його політика — це така охлократія — "прогресивне реакціонерство" як на мене". Його політику і називають "бонапартизм". Краще і не скажеш.@pravytsa