Православна Волинь

#ПроповідьПредстоятеля У багатстві без Бога немає щастя, а з Богом і мале робить щасливим — Блаженніший Митрополит ОнуфрійУ своїй проповіді в Неділю третю після Пʼятидесятниці Блаженніший Митрополит Онуфрій розтлумачив євангельські слова про розумні очі людини та вказав на правильну ієрархію цінностей, якої стосуються слова Спасителя про неможливість служіння Богу і мамоні (Мф. 6:22-33). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.Нагадавши повчання Господа і вжиті Ним порівняння, Предстоятель розповів про правильне розуміння багатства. За словами Його Блаженства, воно являє собою «ті земні скарби, які Бог подарував землі, подарував нам, щоб ми користувалися цими скарбами».Однак «в житті буває так, що люди багатство ставлять не на те місце, де воно має стояти». Таким чином людина, поставлена Господом «царем всього творіння», стає служити багатству замість притаманного цареві використання його.Архіпастир також підкреслив розстановку пріоритетів, якої необхідно дотримуватися. Багатство не можна ставити вище Бога. Відповідно, людина повинна «молитися Богу, служити Богу, творити волю Божу і просити, щоб Бог дав, що їй потрібно для життя».Блаженніший владика сказав і про найсприятливіше для людини матеріальне становище. Як він зазначив, найкраще, коли людина «не має зайвого і не має недостатку». «Коли є стільки, скільки треба, то все це оптимальне, яке найзручніше для людини», — зауважив Предстоятель.У звʼязку з питанням про багатство Його Блаженство наголосив на важливості милостині. Її можна подавати і в разі відсутності матеріальних можливостей для цього. Тоді вона виражається в молитві і співстражданні.Блаженніший владика також звернув увагу на те, що ділам, якими людина займається протягом дня, має передувати молитва. Необхідно і дякувати Богові за те, що отримано.Виклавши правильні життєві пріоритети, Митрополит Онуфрій вказав на спосіб досягнення справжнього щастя. Він попередив, що «багатство не має в собі щастя».«Та людина, яка має багатство без Бога, вона бідна, нещасна, саме бідна людина», — додав Архіпастир. Водночас, як наголосив Блаженніший владика, «якщо людина з Богом, Бога шанує, то навіть мале робить людину щасливою».Наостанок Предстоятель зазначив, що коли Господарем людини є Бог, а не багатство, то її життя наповнюється Божественною благодаттю. «І ця людина стає достойною спасіння на Небі у Христі Іісусі Господі нашому, Якому від нас слава, честь і поклоніння нині і в безкінечні віки. Амінь».Відео: https://youtu.be/64VF2JEwEcY

💒У десяту п’ятницю після Пасхи в Казанському храмі села Озденіж звершили соборне богослужіння.19 червня 2026 року, у Свято-Казанському храмі села Озденіж було відслужено урочисте богослужіння з нагоди 10-ої п’ятниці після Пасхи.Так склалося історично, що саме в цю п’ятницю віряни села уже багато років вшановують Озденізьку чудотворну ікону Божої Матері та моляться перед святим образом Пречистої Богоматірі.Божественну літургію очолив благочинний Рожищенської округи прот. Петро Іваничко, якому співслужили настоятель храму архімандрит  Кирил (Видрич), сонм кліриків Волинської єпархії та гості у священному сані.Молилися на богослужінні також і віряни краю. Під час Божественної літургії священнослужителі піднесли молитви до Пресвятої Богородиці за Україну,  воїнів, які захищають нашу Батьківщину, та за усіх православних християн.Окрасою богослужіння став спів дитячого храму Петро-Павлівського храму м. Луцьк під керівництвом матінки Марії Федчук.Після завершення Божественної літургії відбувся хресний хід

⚡️‼️Рани Успенського собору являють трагедію зраненого війною українського народу – Голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.Рани Успенського собору являють трагедію зраненого війною українського народу. Про це у своєму коментарі сказав Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент.Українська Православна Церква рішуче засуджує військову агресію Росії проти України, наслідком якої стали загибель тисяч людей і руйнування святинь. Бог не благословляє війни. Він Сам приніс Себе в жертву за людство, щоб дарувати йому вічне життя.Києво-Печерська Лавра — це передусім споконвічне місце молитви, осередок особливої Божої присутності у світі. Монахи Лаври з великими зусиллями розбудовували її, а згодом відроджували майже з небуття після руйнувань, завданих радянською владою. Під обстріли потрапила не просто споруда, а святиня.Водночас рани, яких цієї ночі зазнав Успенський собор, є відображенням глибокої трагедії всього українського народу, який так само зранений війною, що вже давно переступила всі моральні межі. Однак віримо, що зруйноване ще раз відбудується, а наш народ з Божою допомогою знову вистоїть і у цих випробуваннях. Трагедія в Лаврі спонукає всіх християн посилювати свої молитви про негайне припинення безумства війни, якій не існує жодного виправдання.

⛪️3 червня – святих рівноапостольних Константина і цариці Єлени.🌿Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою. Майбутній правитель всієї Римської імперії - Костянтин - був вихований у повазі до християнської релігії. Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав у 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а у 323 році, коли став єдиним імператором над усією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю східну частину імперії.🌿Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа. З Риму столиця була перенесена на схід, у місто Візантію, яка і була перейменована в Константинополь. Костянтин був глибоко переконаний, що тільки християнська релігія може об'єднати величезну різнорідну Римську імперію.🌿Одним із заповітних бажань імператора було знайти Животворящий Хрест, на якому був розп'ятий Господь Іісус Христос. Для цієї мети він направив до Єрусалиму свою матір - святу царицю Олену, давши їй великі повноваження і матеріальні засоби.🌿Разом з Єрусалимським Патріархом Макарієм свята Олена почала пошуки, і Животворящий Хрест був чудесним чином знайдений у 326 році. Перебуваючи в Палестині, свята цариця багато зробила на користь Церкви.🌿Вона наказала звільнити всі місця, пов'язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від всяких слідів язичництва, і наказала побудувати у цих пам'ятних місцях християнські церкви. Роздавши в Єрусалимі щедру милостиню і влаштувавши трапези для бідних, під час яких сама прислуговувала, свята цариця Олена повернулася до Константинополя, де померла у 327 році.

«Собор у Феофанії обрав шлях збереження любові до Бога та людей» — слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія у четверту річницю Собору Української Православної Церкви.27 травня 2026 року Українська Православна Церква відзначає 34-ту річницю Харківського Собору єпископів та 4-ту річницю Собору УПЦ у Феофанії (Київ). У своєму слові з нагоди пам’ятної дати Блаженніший Митрополит Онуфрій відзначив, що обидва Собори зберегли нашу Українську Православну Церкву в лоні Божественної любові.«Оскільки діяння Феофаніївського Собору сьогодні є більш актуальними, то скажу, що Феофаніївський Собор зберіг Церкву від мілітаризації, від того, щоб Церква стала інструментом пропаганди воєнної агресії. Ми пішли дорогою миру, якою Церква і має йти. Тому що Бог наш не є Богом війни, а Богом миру», — зазначив Першосвятитель.Також Його Блаженство підкреслив, що наша Церква є Церквою Любові.«Феофаніївський Собор обрав саме цей шлях — шлях збереження вірності і любові до Бога, нашого Творця, і любові до людей як до носіїв Божественного образу. Ми пішли до Бога, а ті, хто схвалює війну і воює проти нас, самі відокремились від нас і пішли дорогою злоби. Бог всім нам Суддя», — наголосив Блаженніший владика.Предстоятель зауважив, що за словом Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, ми любимо всіх, навіть своїх ворогів. Однак, любов до ворогів — це не схвалення їхніх діянь, а сильний заклик їх до покаяння.«Сьогодні ми молимося за всіх: за тих, хто зберігає чистоту віри і заповідану Богом любов, щоб Господь утвердив їх у цьому подвизі; за тих, хто заблукав, хто ворогує, щоб Господь врозумив їх і дав їм дух покаяння, а тим, хто не знає Бога, щоб Господь просвітив їхні очі розуму світлом Свого Божественного пізнання.Ще раз всіх вітаю з річницею наших церковних Соборів, які стали знаменною віхою, знаменними подіями в нашому церковному житті. Нехай Господь укріплює нас в подвизі любові, чистоти віри і благословить землю нашу миром. Всіх вас вітаю зі святом!», — сказав Архіпастир.На сайті.Відео: https://youtu.be/HEGplUxPeM8

⛪️24 травня – Рівноапостольних Мефодія (885) і Кирила (869), учителів Словенських.⚜️Брати Кирил і Мефодій народилися в знатній і благочестивій родині в грецькому місті Солуні. Святий Мефодій був старшим з семи братів, а святий Костянтин - так звали святого Кирила до прийняття чернецтва, - наймолодшим.⚜️Святий Мефодій був військовим і правителем в одному з підлеглих Візантійській імперії слов'янських князівств. Пробувши там близько десяти років, святий Мефодій прийняв чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп у Малій Азії.⚜️Святий Костянтин змалку відрізнявся здібностями і вчився разом з імператором Михаїлом у кращих вчителів Константинополя. Після закінчення навчання святий Костянтин прийняв священний сан і був призначений хранителем патріаршої бібліотеки при храмі святої Софії, але незабаром покинув столицю і таємно пішов у монастир. Повернений до Константинополя, був призначений вчителем філософії у вищій Константинопольській школі.⚜️Через деякий час, святий Костянтин прийшов до свого брата на Олімп, проводячи час в безперервній молитві і читанні творінь святих отців.⚜️Незабаром імператор викликав обох святих братів з монастиря і відправив їх до хазарів для євангельської проповіді.⚜️Незабаром прийшли до імператора посли від моравського князя Ростислава, з проханням прислати в Моравію вчителів, які могли б проповідувати рідною для слов'ян мовою. Імператор викликав святого Костянтина.⚜️Зі своїм братом Мефодієм він склав слов'янську абетку і переклав на слов'янську мову книги, без яких не могло відбуватися Богослужіння: Євангеліє, Апостол, Псалтир та вибрані служби.⚜️Після завершення перекладу брати відправилися в Моравію, де були прийняті з великою честю, і стали вчити богослужіння слов'янською мовою. Німецькі єпископи, які перебували в Моравському царстві, через заздрощі до успіхів святих Кирила і Мефодія звернулися в Рим.⚜️Святі брати були покликані до Риму для вирішення цього питання. Взявши з собою мощі святого Климента, папи Римського, святі Костянтин і Мефодій відправилися в Рим. Дізнавшись про те, що святі брати несуть з собою святі мощі, папа Адріан із кліром вийшов їм назустріч. Святі брати були зустрінуті з пошаною, папа Римський затвердив богослужіння слов'янською мовою.⚜️У Римі святий Костянтин занедужав і невдовзі прийняв схиму з ім'ям Кирил. Через 50 днів після прийняття схими, 14 лютого 869 року, рівноапостольний Кирил помер у віці 42 років.⚜️Папа Римський наказав покласти мощі святого Кирила в церкві святого Климента, де стали відбуватися чудеса. Після кончини святого Кирила папа Римський, слідуючи прохання слов'янського князя Коцела, послав святого Мефодія в Паннонію, рукоположив його в архієпископа Моравії і Паннонії.⚜️В Паннонії святий Мефодій разом зі своїми учнями продовжував поширювати богослужіння, писемність і книги слов'янською мовою.⚜️Святитель передбачив день своєї смерті і помер 6 квітня 885 року у віці близько 60 років. Святитель був похований в соборній церкві Велеграда.

⛪️19 травня - Преподобного Іова, ігумена Почаївського (1651).🌿Преподобний Іов, ігумен Почаївський, чудотворець, в миру Іван Залізо, народився в середині шістнадцятого століття на Галичині. У віці десяти років він прийшов у Преображенський Угорницький монастир, а через два роки прийняв чернецтво. З юності преподобний Іов був відомий благочестям, суворим подвижницьким життям і рано був удостоєний священицького сану.🌿Близько 1580 року, на прохання відомого поборника Православ'я князя Костянтина Острозького, він очолив Хрестовоздвиженський монастир поблизу міста Дубно і керував монастирем більше 20 років в обстановці гонінь, які посилювалися на Православ'я з боку католиків та уніатів.🌿На початку ХVII століття преподобний пішов на Почаївську гору й оселився в печері неподалік від древньої Успенської обителі, яка була славна своєю чудотворною Почаївською іконою Божої Матері. Братія обителі полюбили святого самітника і обрали його своїм ігуменом.🌿Преподобний Іов ревно виконував посаду настоятеля, був лагідний і ласкавий з братами, сам багато працював, насаджував в саду дерева, зміцнював греблі поблизу монастиря.🌿Після 1642 року святий прийняв велику схиму з ім'ям Іоанн. Іноді він повністю закривався в печері на три дні або на цілий тиждень. Помер преподобний Іов у 1651 році, проживши більше ста років, після п'ятдесятирічного управління Почаївською обителлю.28 серпня 1659 року відбулося прославлення преподобного Іова.

⛪️18 травня – ікони Божої Матері «Невипивана Чаша» (1878).⚜️Перед іконою «Невипивана Чаша» просять молитов про зцілення від пияцтва і наркоманії.Одержимий пияцтвом селянин Тульської губернії, відставний солдат пропивав все, що знаходив у своєму будинку, і практично дійшов до жебрацького стану. Від непомірного пияцтва у нього навіть віднялися ноги, але пити він не переставав.⚜️Одного разу уві сні йому з'явився старець, який повелів іти у монастир міста Серпухова і відслужити перед іконою Божої Матері «Невипивана Чаша» молебень, після чого він буде зцілений від згубного недугу.⚜️Селянин не ризикнув вирушити в подорож. Але святий старець явився йому вдруге, втретє і вже настільки грізно наказав виконати веління, що нещасний п'яниця негайно відправився у дорогу.⚜️Прийшовши в монастир і розповівши про свої сновидіння, стражденний попросив відслужити молебень. Але ніхто в монастирі не знав ікони Божої Матері з такою назвою. Тоді комусь спало на думку: а чи не та це ікона Богородиці, яка висить у проході із храму в ризницю з зображенням чаші.⚜️На зворотному боці ікони дійсно побачили напис: «Невипивана Чаша». Знаменно було і те, що, поглянувши на ікону преподобного Варлаама, учня святителя Московського Алексія, селянин відразу ж впізнав того старця, який являвся йому уві сні.⚜️З Серпухова він повернувся цілком здоровим. Звістка про дивовижне прославлення ікони Божої Матері швидко поширилася не тільки у Серпухові, але і по всій Русі.Одержимі пристрастю пияцтва, їх рідні і близькі моляться перед чудотворним образом і отримують зцілення від важкої недуги.

Вітання Предстоятеля Української Православної Церкви новообраному Католікосу-Патріарху всієї Грузії Шіо ІІІ.ЙОГО СВЯТОСТІ І БЛАЖЕНСТВУ,СВЯТІШОМУ І БЛАЖЕННІШОМУ ШІО ІІІ,АРХІЄПИСКОПУ МЦХЕТСЬКОМУ І ТБІЛІСЬКОМУ,МИТРОПОЛИТУ ПІЦУНДСЬКОМУ І СУХУМО-АБХАЗЬКОМУ,КАТОЛИКОСУ-ПАТРІАРХУ ВСІЄЇ ГРУЗІЇ Ваша Святосте і Блаженство!Христос воскрес!Прийміть мої сердечні вітання з обранням Вашої Святості Предстоятелем Грузинської Православної Церкви та сходженням на древню кафедру Грузинських Первосвятителів.Ваше обрання стало живим свідченням високої довіри єпископату, духовенства, чернецтва і мирян, а водночас — прийняттям великої відповідальності Предстоятельського служіння, пов’язаного з турботою про єдність Церкви, чистоту православної віри та духовне окормлення ввіреної Вам пастви.Українська Православна Церква з глибокою повагою ставиться до сестринської Грузинської Православної Церкви, її вірності Святому Православ’ю, канонічному устрою та Священному Переданню. Висловлюємо надію, що за Предстоятельства Вашої Святості і Блаженства добрі й щирі відносини між нашими Церквами і надалі зміцнюватимуться в дусі взаємної поваги, миру та любові у Христі, як це було за часів мудрого і благословенного служіння Вашого блаженноспочилого Попередника — Святішого і Блаженнішого Католикоса-Патріарха Ілії II.У цей знаменний день Вашої Інтронізації смиренно підносимо молитви до Воскреслого Вседержителя Христа, просячи Вам щедрих і багатих милостей та сердечно бажаючи, щоб Він дарував Вашій Святості добре здоров’я, бадьорість духу, духовну мудрість і Свою невичерпну допомогу в подальшому Предстоятельському служінні. Молитвами Пресвятої Богородиці, святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії, і всіх святих, що в землі Грузинській просіяли, нехай буде Ваше Первосвятительське служіння мирним, довголітнім, благословенним і духовно плідним на славу Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа, на користь Святої Церкви та на благо Богом береженої грузинської пастви.З шанобливою любов’ю у Христі,ОНУФРІЙМИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ12 травня 2026 року, м. Київ

⛪️ 6 травня - Великомученика Георгія Побідоносця (303).⚜️Святий Георгій народився у Каппадокії, у родині багатих і благочестивих батьків, які виховали його у християнській вірі.Вступивши на військову службу, Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши незабаром звання трибуна, він проявив таку хоробрість у бою, що звернув на себе увагу і став улюбленцем імператора Діоклетіана.⚜️Імператор нагородив відважного воїна званням комита і воєводи. Мати Георгія на той час уже померла. З того часу Георгій роздав все своє багатство і звільнив своїх рабів.Після цього він з'явився на нараду до імператора і патриціїв щодо винищення християн і мужньо викрив їх в жорстокості і несправедливості, оголосивши себе християнином. Після безрезультатних умовлянь відмовитися від Христа імператор наказав піддати святого різним мукам.⚜️Святого великомученика били воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях з гострими цвяхами всередині, поїли отрутою. Зрештою імператор вирішив влаштувати останнє випробування святому Георгію і запропонував йому стати своїм співправителем, якщо той принесе жертву язичницьким богам.⚜️Георгій пройшов з імператором в капище, але замість жертвопринесення він вигнав звідти бісів, які мешкали в статуях, ідоли впали і розбилися.Тоді імператор наказав відтяти Георгію мечем голову. Так святий мученик відійшов до Христа у Нікомідії у квітні 303 року.⚜️Мощі святого Георгія поклали у палестинському місті Лідді, у храмі, що отримав його ім'я, голова ж його зберігалася у Римі в храмі, теж присвяченому йому.⚜️Чудеса святого Георгія послужили приводом до шанування його покровителем скотарства і захисника від хижих звірів. Георгія Побідоносця також здавна почали шанувати покровителем воїнства.