Нових артистів ПОТОП завжди знаходить у неочікуваних місцях. Це був січневий вечір, комендантська вже підступала, а біля входу одного з львівських супермаркетів охоронець сварився з чоловіком, який збирався вкластися спати на сходинках, вмощуючи голову на напівпустий пошарпаний рюкзакЧоловік був брудним і пʼяним, а охоронець кричав на нього і намагався підняти з землі. Ми зустрілися поглядами і зрозуміли, що треба втручатися. Куди він піде посеред ночі? Тож ми забрали його до себе додомуВ теплій квартирі алкоголь в крові нашого гостя відкрив його друге дихання. По інерції після сварки з охоронцем він кричав на нас матом і навіть зламав декілька стільців у квартирі, а крісло потягнув на балкон, щоб викинути звідти— Ну ти і бидло, друже. — сказали ми, дивлячись на це все. — Ми ж допомогти хотіли.— Бидло?! Та я, блять, музикант! У мене гурт є! Пуленбір!— Ага. Ейчендем. Забирай мабуть свій рюкзак і провалюй, поки ми ще в поліцію не дзвонимоАле гість не став провалювати. Натомість він дістав телефон, відкрив спотіфай, і включив нам свій альбом. «музика грає»І коли музика заграла, ми зрозуміли, як сильно помилялися і як сильно нам пощастило зустріти таку людину. Це була музика про безтурботні часи та старих друзів, про любов до міста і, звісно, про алкоголізм теж. Таку музику не могла б написати погана людина. Таку музику можна написати тільки з добрими намірамиПричини нелюбові до крісел альбом теж нам пояснив, тож ми вибачились і запропонували гостю розʼєбати у цій квартирі будь-які меблі на його смак. І випускати у нас на лейблі їхні наступні релізиПерше враження часто нас обманює. Але ми раді знайомству, і представляємо вам новий гурт у нашому ростері: пуленбір. Очікуйте наступний реліз вже цієї пʼятниці!