Хотілося би сказати кілька слів про мислення, підхід до культурної дипломатії та вміння продати себе майбутньому, а не застрягнути в нафталіні.Український модернізм початку хх століття - це фантастична історія успіху, яку добре "продано" пересічному споживачу виставок Королівської академії мистецтв у Лондоні. Витримано, модерново, із затишною можливістю випити вина і купити листівки, книжки, мерчі в українському шопі Академії. Це іконічний приклад того, як має працювати українська культура за кордоном. Водночас, жаль усвідомлення, що ці поодинокі острівці тонуть в болоті культурних заходів із горілкою, салом, червоною калиною і народними романсами просто зводить з розуму.. що ж, нехай чиновники з купою грошей на ліжку, що не поділились з кимось на горі, не розчаровують нас, бо нам є куди рости, та й взагалі ми класні😊Тут більше про виставку від The Guardian👇https://amp.theguardian.com/artanddesign/article/2024/jul/07/in-the-eye-of-the-storm-modernism-in-ukraine-1900-1930s-royal-academy-london-review-a-small-yet-blazing-act-of-solidarityP.S. Дякую активістам за фото)