Антиципаторна безнадія - це коли людина переживає передчасну впевненість у негативному майбутньому. Від звичайної безнадії відрізняється тим, що звичайна безнадія є ретроспективною ("нічого раніше не виходило - і тепер не вийде"). А при антиципаторній - людина ще нічого не починала, а вже "я знаю, що буде погано". Офіційного такого терміну не існує, але зустрічається в АПА (наприклад - "антиципаторна тривога"), ну і в деякій літературі з суїцидології теж. Тобто людина страждає від того, чого ще немає, але "точно буде". Негативне очікування майбутнього плюс безсилля вплинути на нього. У висновку - складання зброї, навіть не розпочавши битву. Що робити. Ото тільки не переконувати, що "все буде добре". Краще допомогти витримати невизначеність: можливо буде погано. А можливо - ні. І це варто перевірити. А ще мені подобаються дві прості вправи. Перша: ставити цілі настільки маленькі, щоб їх неможливо було провалити. Наприклад, не сідати писати дипломну, а відкрити файл, виставити поля, зберегти і підписати. Що далі - подивитися. Друга: записувати не те, що зроблене, а те, що спробуване. Почала і кинула - теж рахується. І обов'язково ставити галочку "ок" поряд: це підкріплення теж суттєве. Так розхитується "ніколи-нічого-ні за що".