Повідомлення telegram каналу - @poshtar_info

Винесу певні думки з однієї дискусії.
Мені здається важливим розуміти, що велика війна в Україні почалася не просто так. Що це не путін збожеволів, і навіть не прояв ментальності росії. В цієї війни немає економічної мотивації і вона не вигідна тим, хто атакує Україну.
Але вона триває і це лише початок.
Неминучість великої війни для мене стала зрозумілою в 2020 році, коли рух Black Lives Matter На певний час майже паралізував США (що характерно, виник він в 2013). Я тоді багато писав, що це абсолютно не правозахисний рух, що це - атака на євроатлантичну цивілізацію. З метою її знищення.
Світ, який в нас називають цивілізованим, став слабким. І не демонструє рішучості до захисту. І це спонукало, в тому числі і путіна, до активних дій. До підготовки повномасштабного вторгнення.
Але росія - дрібний, хоч і ядерний, елемент цієї кампанії. Бо в гру ще не увійшов Китай. А також, на мою думку, ми сильно недооцінюємо афроцивілізацію. Яка може підірвати євроатлантику зсередини.
Після 24.02.2022 світ також демонструє слабкість і нерішучість. В наданні Україні зброї, в постійному зволіканні з дієвими санкціями, в прагненні домовитися тощо.
От що заважає США зараз вдарити ракетами по Ірану, по місцях виготовлення і зберігання "мопедів"? В ЦРУ немає відповідних даних? Вони не використовуються для атак на мирні міста? Удар порушить міжнародне право? А росія та Іран його не порушили? І яке в біса міжнародне право після того, як один з гарантів Будапештського меморандуму напав на Україну?
Це лише один з прикладів глибинної кризи євроатлантичної спільноти. Влада в цих країнах, в більшості випадків, системно імпотентна. Боротьба за штучну толерантність стала важливішою за виживання, всі ці феміністичні, лгбт, еко та інші рухи стали особливо галасливими в момент, коли під загрозою саме існування людства. Це все мені нагадує як занепадала і була знищена варварами Римська імперія. Ми, і зараз мова не стільки про Україну, під загрозою фізичного знищення. Але і далі демонструємо слабкість...
Перший раз мене пробували вбити, коли мені було 12 чи 13 років. Якось Бог вберіг. Далі також було багато ситуацій, коли шанси вижити були мінімальні. Тому я відносно спокійно ставлюся до загрози загинути, більше турбуюся про близьких.
Страх смерті іноді паралізує. Треба вчитися ставитися до цього байдуже. Колись мені допомогла в цьому філософія абсолютної ненависті. Мав я таку концепцію, але поступово відкинув на користь християнства. Ця релігія є передовсім глибоким філософським вченням, яке допомагає в скрутних ситуаціях. Допомагає не боятися і бачити сенс в тому, що відбувається.
Дуже важко сприймати війну, не розуміючи її причини і, як наслідок, коли і як вона закінчиться. В християнстві ці відповіді є, але до них треба прийти власним шляхом.
@ForceUkraine
💪🇺🇦А щоб розуміти поточні події, читайте наш тг-канал ✙ПРАВІ✙:
https://t.me/conservative_ua