Тарас Шевченко — не тільки поет і художник, а ще й поціновувач простих гастрономічних радощів. Любив борщ із сушеними карасиками, пельмені та чай з ромом.Проте, попри кулінарні вподобання, у його творчості їжа — рідкісний гість.Із понад 800 відомих творів Шевченка лише 46 містять зображення, пов’язані з їжею. Лише один (!) натюрморт — і той зовсім не з хлібом чи вишнями, а з жіночим оголеним торсом.Але на полотнах митця все ж трапляються сцени, де присутні мотиви приготування чи споживання страв — як, наприклад, у "Катерині" чи "На пасіці", де видно посуд і кухонний реманент.Найбільше гастрономічних сцен Шевченко створив під час заслання — у 1847–1857 роках. Це і польова кухня у роботах "Суворов куштує солдатську їжу", "Коло каші", "Кашовари", і затишні сцени чаювання — "Серед товаришів", "О. Бутаков та фельдшер О. Істомін під час зимівлі на Кос-Аралі". Їжа у творчості Шевченка — це не гастрономічний фетиш, а частина повсякденного життя, відбиток побуту, дружби, військової служби і самотніх вечорів.