Медитація 11.Чому насолода не може бути благом?Справа в тому, що благо є умовою нашого блаженного життя. Якщо ж ми прагнемо насолоди як блага, ми потрапляємо в залежність від того, що є об’єктом нашої насолоди. Це значить, що ми пов’язуємо наше благо з тим, що не є в межах нашої влади. Тому прагнути насолоди (вважати насолоду за благо) - це хибне судження, тобто, пристрасть. Наприклад, я прагну насолодитися солодким тістечком. А якщо я не маю такої можливості? Так склалися обставини, що я не можу з будь-яких причин їсти тістечко. І що мені тоді залишається? Лише страждати. Сама по собі насолода будь-чим не є злом чи добром. Це сфера байдужого. А ось прагнути насолоди, відчувати в ній потребу, залежати від неї – це вже пристрасть, зло.Однак важливо, знову ж таки, правильно розставляти акценти. У межах стоїчної філософії насолода - це щось «приземлене», «низьке». Наприклад, насолода їжею, напоями, сексом тощо. А ось радість стоїки не відносять до насолоди. Адже радість супроводжує кожного, хто здолав пристрасті. Тому образ стоїчного мудреця як суворого й беземоційного є хибним. Справжній стоїк завжди в доброму гуморі та з посмішкою.