🇬🇧 Пам’ятаю нашу першу зустріч із дружиною Прем’єр-міністра Великої Британії Вікторією Стармер у липні 2024 року на полях саміту НАТО у Вашингтоні. Тоді ми мали нагоду обговорити медичну співпрацю між українськими та британськими лікарями й фахівцями з ментального здоров’я.🤝 Ми з колегами – першою леді Австрії Доріс Шмідауер, дружиною Прем'єр-міністра Люксембургу Марйолейне Фріден, першою леді Албанії Армандою Бегай, першою леді Сербії Тамарою Вучич, першою леді Чехії Евою Павловою та першим джентльменом Словенії Алішером Мусаром – раді бути гостями пані Стармер у Лондоні, у славетному домі на Даунінг-стріт, що вже не перше століття слугує резиденцією британських прем’єр-міністрів.Дякуємо за теплий прийом у цьому атмосферному місці.💬 Розповіли про наш насичений день у Лондоні: ми пройшли навчальну програму, присвячену глобальній економіці, інклюзивній дипломатії, ролі жінок у дипломатії в Лондонській школі економіки.Це вже другий рік, коли ми з колегами ось так підвищуємо свої знання з геополітики, дипломатії, економіки. І цього разу включили в нашу програму тему зі штучного інтелекту, адже він перебудовує економіки, ринки праці й освіту швидше за всі попередні технологічні хвилі.🟦 Ми з колегами за кожної можливості обмінюємося досвідом і знаннями. Саме для цього працює наша професійна спільнота, глобальна платформа Саміту перших леді та джентльменів.Користуючись нагодою, запросили пані Стармер на вже шостий Саміт, що, як завжди, відбудеться в Києві.🌍 Щороку ми обираємо тему, яка важлива всім нашим країнам – так ми вже досліджували безпеку, освіту, ментальне здоров’я. Із них виростають дієві проєкти та рішення для всіх наших суспільств, їхнього взаєморозуміння та благополуччя.
15 рятувальників Полтавщини досі перебувають на лікуванні після повторної атаки росії 5 травня. Двоє з них у важкому стані. Сьогодні відвідав наших героїв у лікарнях.Зараз вони отримують все необхідне лікування, з пораненими також щодня працюють психологи ДСНС, щоб підтримати та допомогти пройти через травму. Того трагічного дня ворог завдав прицільного удару по тих, хто ліквідовував наслідки прильоту. Від отриманих травм ми втратили двох професіоналів цивільного захисту - Віктора Кузьменка та Дмитра Скриля. Щодня фахівці ДСНС працюють там, де небезпечно. Гасять пожежі, розбирають завали, рятують людей - ризикують власним життям заради інших.Тому питання належного грошового забезпечення рятувальникам для мене принципове. Це про повагу до їхньої роботи і відповідальність держави перед людьми, які щодня тримають на собі безпеку країни.Вдячний народним депутатам з Комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради за підтримку нашої ініціативи щодо підвищення рівня грошового забезпечення рятувальникам.Розраховуємо на підтримку всього парламенту під час голосування за законопроєкт № 6506-1, підготовлений до другого читання. В ньому, зокрема, передбачається внесення змін до статті 125 Кодексу цивільного захисту України, згідно з якими рівень грошового забезпечення рятувальників становитиме не менше 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. [запропоновані зміни відображені у Порівняльній таблиці (Друге читання)]Це рішення - про справедливість для людей, які щодня рятують інших. Дякуємо, ДСНС 🆘
📱AI-консультант з безбар’єрності: новий інструмент для доступності просторівУ межах меморандуму Міністерства розвитку громад та територій України з Київським національним університетом будівництва і архітектури та за сприяння флагманського проєкту “Рух без бар’єрів” ініціативною командою науковців розроблено пілот AI-консультанта з безбарʼєрності в ChatGPT. Це інструмент, який допомагає швидко:
▪️ знайти норми та вимоги (ДБН)
▪️ отримати поради для конкретного простору чи ситуації
▪️ перевірити свої рішення перед реалізацієюAI-консультант не замінює фахівців, але стане зручним першим кроком, щоб розібратися, підготуватися та уникнути типових помилок.Такий підхід робить створення доступного середовища більш простим і системним — для громад, бізнесу та всіх, хто працює з простором.
👉 СпробуватиІнструмент постійно оновлюється (координатор — Інститут ветеранів КНУБА та експертна робоча група з безбарʼєрності КНУБА). Якщо маєте запитання:
[email protected] 📌 Важливо: рекомендації AI-консультанта варто перевіряти відповідно до чинних норм і, за потреби, консультуватися з експертами.
Керівники відділів Полтавського обласного молодіжного центру Владислав Долгов і Тетяна Дідик долучилися до міжрегіональної програми обміну досвідом на Київщині. Захід об’єднав профільних експертів та лідерів молодіжного сектору 8 областей України для координації зусиль у межах реалізації державної програми молодіжної політики.Ключові напрями роботи протягом триденного інтенсиву:- аналіз викликів: обговорення актуальних проблем функціонування молодіжної інфраструктури в умовах воєнного стану;- методична взаємодія: розробка механізмів співпраці між молодіжними центрами, просторами та молодіжними радами;- практичний кейс-менеджмент: презентації успішних регіональних практик та інструментів залучення молоді;- стратегічне планування: напрацювання спільних міжрегіональних проєктів та ініціатив для посилення молодіжної роботи на місцях.Участь у програмі дозволила делегатам налагодити прямі партнерські контакти з колегами з інших регіонів і запозичити дієві моделі розвитку молодіжних просторів.
Всеукраїнська хвилина мовчанняАнатолій ВинникПолтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з ПолтавщиниСтарший лейтенант Анатолій Винник на псевдо «Їжачок» поліг 22 червня 2024 року біля села Нечволодівка Куп’янського району Харківщини внаслідок кульового поранення. Воїнові було 36 років.Анатолій народився 5 серпня 1987 року в селі Безсали на Полтавщині, жив у місті Лохвиця. Закінчив юридичний факультет Полтавського інституту економіки і права за спеціальністю «Правознавство». Під час навчання пройшов військову підготовку офіцера запасу та отримав звання молодшого лейтенанта. У 2011 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Працював провідним спеціалістом-консультантом у виконавчому комітеті Лохвицької міської ради, з 2018 року був начальником юридичного відділу. 24 лютого 2022 року добровільно став до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони та територіальної оборони Лохвицької громади. Потім добровільно пішов воювати – захищав Чернігівщину та Бахмутський напрямок. Псевдо «Їжачок» отримав за вміння непомітно проникати на позиції.Він був заступником командира штурмової бригади, після ротації працював юристом на полігоні. З листопада 2023 року став заступником командира батареї звукометричної розвідки з морально-психологічного забезпечення 48-ї окремої артилерійської бригади. Звідти Анатолія відправили у відрядження на Харківщину до складу тактичної групи «Куп'янськ».«Толя добросовісно ставився до службових обов’язків, не потребував контролю з боку старших начальників. Він був добрим, спокійним, врівноваженим, чесним, працьовитим, шанував батьків, цінував дружину і любив сина», – сказала мати Ганна.Анатолія нагородили медаллю «Ветеран війни-учасник бойових дій», а також грамотою від командира військової частини за відмінне виконання службових обов’язків і професійну майстерність. Воїна поховали у рідному селі.У нього залишилися батьки, дружина, син і брати.Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
«Була доповідь міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка про роботу наших служб, які допомагають українцям після російських ударів. Жорстокі удари були сьогодні в Херсоні: дрони проти цивільного транспорту – були влучання по маршрутках. На жаль, є загиблі. Мої співчуття рідним та близьким. Є поранені. Усім надається необхідна допомога. На Миколаївщині було влучання по обʼєкту енергетики – теж російського дрона. До ранку вдалося відновити постачання електрики. Були також удари на Дніпровщині, Одещині, Сумщині, у Харкові, в інших наших містах і громадах. Усюди оперативно працюють наші рятувальники – ДСНС України, Національна поліція допомагає. Хочу відзначити також наші екіпажі, які забезпечують евакуації з території, де ведуться бойові дії. Також напередодні була доволі специфічна активність на ділянках кордону України та Білорусі – з боку Білорусі. Уважно все фіксуємо, контролюємо і, якщо буде потрібно, будемо реагувати. Україна готова захищати своїх людей, свій суверенітет, і кожен має це розуміти, кого намагаються втягнути в будь-яку агресивну активність проти України».Звернення Володимира Зеленського в 1529-й день війни.
Всеукраїнська хвилина мовчанняЮрій ГлущенкоПолтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з ПолтавщиниМолодший сержант Юрій Глущенко на псевдо Юріст поліг 25 вересня 2025 року поблизу села Торецьке Покровського району на Донеччині. Того дня він зголосився увійти до складу штурмової групи, щоб продовжити боротьбу та евакуювати тіло побратима. Захисникові назавжди 33 роки. Юрій народився в селі Пустовійтове на Полтавщині 17 березня 1992 року, жив у селі Пироги. У Вищому професійному гірничо-будівельному училищі опанував фах машиніста крана. Працював у сфері ремонтних робіт. Під час повномасштабної війни Юрій став командиром відділення у 8-му окремому стрілецькому батальйоні. З січня по квітень 2025 року організував облаштування та утримання ключової позиції біля села Загризове Ізюмського району Харківщини, що дало змогу повністю перекрити стежку, якою ворог потрапляв до села. У вересні служив в евакуаційній групі – допоміг евакуювати 12 поранених і шістьох полеглих побратимів. Юрія Глущенка нагородили відзнакою «Золотий хрест», «За оборону України» та подякою від Київського міського голови. Поховали воїна в селі Пироги.У нього залишилися дружина Анастасія, донька Ульяна і син Родіон, яким на момент загибелі батька було 7 і 2 роки. Світла пам’ять Герою!Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Всеукраїнська хвилина мовчанняВіталій Заруцький Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з ПолтавщиниСтарший солдат Віталій Заруцький на псевдо Філін поліг 1 квітня 2022 року під час оборони Маріуполя. Воїнові назавжди 26 років.Віталій народився 4 грудня 1995 року в місті Карлівка Полтавської області. Закінчив місцеву школу №1. У Берестинському коледжі механізації сільського господарства У 2015-му, закінчивши другий курс, долучився до полку «Азов». Рідні дізналися про його рішення лише через 2 місяці. «За характером – добра, справедлива й щира людина. Комунікабельний, дружній, веселий, завжди був поруч у будь-якій ситуації. Любив проводити час із родиною та друзями, захоплювався мисливством. Він просто любив життя і вмів ним насолоджуватися», – розповіла дружина Анастасія.Віталій брав участь в АТО, воював на посаді старшого кулеметника. Неодноразово був на передовій, зазнав контузій. За службу його нагородили нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій» та медаллю «Захиснику Маріуполя».«Ми познайомилися в Урзуфі, де Віталій служив у «Азові». З ним було легко й цікаво, ми не помічали, як минав час. Він був уважним, турботливим, завжди підтримував і вмів кохати. Взаємна симпатія переросла в кохання і шлюб. Ми одружилися 23 вересня 2017 року», – пригадала Анастасія.У 2018-му Віталій звільнився зі служби. Цивільне життя давалося важко, тому в липні 2021 року він приєднався до 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Із сім'єю мешкав у Маріуполі. «3 лютого 2022 року чоловік приїхав у відпустку. Згодом у нього виявили коронавірус. Ще не повністю одужавши, Віталій повернувся на службу. Дістатися до своєї роти не зміг, тому брав участь у вуличних боях разом із розвідниками», – розповіла дружина.У березні позиції підрозділу знищив ворожий удар, однак Віталію та побратимам пощастило – за годину до цього вони виїхали на завдання. Згодом підрозділ передислокувався на металургійний завод імені Ілліча. Попри небезпеку, Віталій знаходив можливість навідувати родину, допомагав продуктами, ліками та водою. Востаннє вони побачилися 17 березня 2022 року. Про загибель Віталія рідні дізналися в листопаді 2022-го. Ідентифікацію провели за ДНК-експертизою. Оборонця поховали 9 грудня 2022 року на кладовищі в Карлівці. На школі, де він навчався, встановили меморіальну дошку, а світлину Віталія розмістили на Алеї слави в рідному місті.У захисника залишилися дружина, бабуся, брат, племінник і племінниця. Мати військового померла у вересні 2023 року, не витримавши болю втрати сина.Рідний брат Віталія назвав свого сина на його честь.Вічна пам'ять Герою!Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Т.в.о. начальника Управління цифрової трансформації ПОВА Ірина Степаненко спільно з фахівцями центрів надання адміністративних послуг Великосорочинської, Глобинської та Решетилівської ТГ долучилися до всеукраїнського форуму «Дієвий ЦНАП: стійкість сервісу в цифровій державі».Захід об’єднав представників органів влади, експертів та практиків з усієї України. Учасники розглянули екосистему дієвих ЦНАПів, ключові досягнення та подальші цифрові перспективи, а також спільні ініціативи Міністерства цифрової трансформації та Програми EGAP. Важливим блоком стали практичні кейси з різних регіонів України, зокрема щодо розвитку безбар’єрного середовища, клієнтоорієнтованості та впровадження рішень, що підвищують якість обслуговування громадян.Форум завершився підбиттям підсумків та відзначенням Дієвих ЦНАПів. ЦНАПи Великосорочинської, Глобинської та Решетилівської громад Полтавської області отримали нагороди від Міністерства цифрової трансформації України та Програми EGAP.Подробиці – за посиланням.
Наш сигнал Сполученим Штатам і країнам Близького Сходу щодо Ормузької протоки полягав у тому, що ми відкриті до обговорення цього питання.Станом на сьогодні я не бачу жодної країни, яка могла б самостійно зняти блокаду, – лише спільні кроки можуть дати результат. Україна має досвід запуску зернового коридору в Чорному морі попри спроби Росії заблокувати постачання продовольства та інших товарів. Ситуація зараз схожа, але йдеться про енергетику.Наша пропозиція – на основі нашого досвіду – була такою: війна й переговори щодо відкриття Ормузької протоки можуть відбуватися паралельно. Варто спробувати знайти дипломатичне рішення, і це може бути вигідно обом сторонам війни.Альтернативним кроком може бути встановлення одностороннього контролю над протокою, як це зробила Україна із зерновим коридором. Для цього знадобляться перехоплювачі, військові конвої для супроводу суден, велика інтегрована мережа РЕБ та інші інструменти. Ми готові допомогти із цим.Але наразі ми ще не залучені. Поки що ніхто не звертався з таким запитом. Ми лише ділимося своїми знаннями. Якщо одного дня наші партнери захочуть ними скористатися, ми будемо готові.З інтерв’ю NewsNation.
TGLIST.COM.UA
