Повідомлення telegram каналу - @politikosmos

Байден керував багатьма великими проєктами, включно з виведенням американських військ з Іраку.
Коли Обама здивував Байдена в 2017 році, нагородивши його найвищою цивільною нагородою країни, - президентською медаллю Свободи, Обама назвав його "найкращим віцепрезидентом, якого коли-небудь мала Америка".
Двоє чоловіків приятелювали, що стало темою незліченних інтернет-мемів, і їхні сім’ї також були близькими, включаючи дружбу між першою леді Мішель Обамою та другою леді Джилл Байден.
Обама обрав Байдена своїм напарником в якості віцепрезидента значною мірою через великий досвід Байдена на міжнародній арені.
Байдена довго вважали можливим наступником Обами, але він не балотувався в президенти в 2016 році, як він пояснив, через горе в його сім’ї. Водночас у статті The New York Times у 2019-му році йшлося про те, що це Обама відмовляв Байдена балотуватися на пост президента того року, оскільки вважав, що Гілларі Клінтон мала кращі шанси виграти загальні вибори.
Робота в Сенаті
Після того, як у 1972 році Байден виграв вибори до Сенату, де він представляв штат Делавер, він провів наступні 36 років у законодавчому органі, добираючись на роботу потягом майже ста миль між Вілмінгтоном і Вашингтоном. Він піднявся по кар’єрних сходах у Демократичній партії та двічі очолював впливовий комітет із закордонних справ і один раз був головою юридичного комітету Сенату.
Відомий як людина, яка могла б співпрацювати з республіканцями, такими як Джон Маккейн і Чак Хейгел, Байден завжди виступав за співпрацю партій. Однак, незважаючи на його зв’язки з республіканськими законодавцями, йому було складно перетворити свої відносини на законодавчі успіхи, коли він прийшов до Овального кабінету.
Успіхи Байдена в Сенаті включали підтримку Закону про боротьбу з насильством проти жінок, який полегшив судове переслідування насильства в сім’ї, сексуального насильства, насильства на побаченнях і переслідування. Він також зіграв важливу роль у прийнятті законопроєкту Брейді, який передбачає перевірку даних для купівлі більшості вогнепальної зброї.
Критики кажуть, що в ретроспективі деякі з його голосувань були невдалими. Байден висловив жаль з приводу кількох своїх рішень у Сенаті, включно з підтримкою законопроєкту про злочини 1994 року, який сприяв підвищенню кількості ув’язнених афроамериканців, і голосування за дозвіл на вторгнення в Ірак у 2003 році.
Його також критикували за його роль як головуючого на слуханнях щодо затвердження судді Верховного суду Кларенса Томаса, якого його колишня підлегла Аніта Гілл звинуватила у сексуальних домаганнях. У 2019 році Байден вибачився — не вперше — за ситуацію, сказавши: "До цього дня я шкодую, що не зміг придумати спосіб, як забезпечити [Гілл] слухання, на які вона заслуговувала". Гілл та її прихильники звинуватили Байдена в недостатніх зусиллях, щоб захистити її ім'я від паплюження під час слухання.
Президентські перегони
До перемоги на виборах президента в 2020 році Байден двічі невдало балотувався на пост президента у 1988 і 2008 роках, щоб отримати номінацію від своєї Демократичної партії.
Зрештою він переміг на національних виборах у 2020 році проти Трампа, який відмовився визнати перемогу Байдена і продовжує неправдиво стверджувати, що його не переобрали через фальсифікації виборів і порушення під час підрахунку голосів. Байден переміг на виборах, ледве захопивши кілька критичних штатів, щоб отримати перемогу в Колегії вибірників з перевагою 306-232, тобто той самий результат, який Трамп оголосив "переконливим", коли виграв президентство в 2016 році.
Байден отримав на 7 мільйонів більше голосів, ніж Трамп, але президенти США фактично виграють посади на виборах у штаті, причому найбільш густонаселені штати мають найбільшу кількість голосів у Колегії вибірників і, таким чином, найбільше впливають на визначення загальнонаціональних результатів.
Коли він вступив на посаду президента 20 січня 2021 року, 78-річний Байден став найстаршим лідером країни, випередивши Трампа, якому було 70 років, коли він увійшов до Білого дому в 2017 році.
Підписатись на «Космос політики»