Структури на які спирався папа ФранцискПапа Франциск намагався обмежити вплив Римської курії та збільшити роль національних єпископських конференцій («благотворна децентралізація»). Для цього через місяць після обрання він створив комісію з 9 впливових кардиналів, що представляють усі континенти («К-9»), яка отримала завдання розробити проєкт реформи курії.З метою збільшення впливу «низових» організацій для розробки проєктів рішень використовувався у тому числі й метод анкетування. Як це відбувалося у 2014 році під час дискусій щодо вирішення кризи родин. Результати відповідей синодальних отців та єпископських конференцій на 39 питань були покладені у звідну доповідь та стали точкою відліку для обговорення на Синоді. Прийнятий на засіданні текст був розісланий в єпархії для подальшого обговорення.З метою врахування чинних національних та регіональних відмінностей лідерство щодо деяких принципових питань передавалося на локальний рівень. Як це сталося щодо ініціативи бразильського єпископа Кройтлера щодо рукопокладення у святенництво одружених чоловіків з гарною репутацією. Папа Франциск запропонував місцевій конференції єпископів звернутися з цією пропозицією до Риму.