​Декілька важливих питань про бідність

Бачу, після всього, що я розмусолював про злидні, виникають питання.Чи може бути по іншому?

Звісно. Не просто може, а буває – деяких так штирить абсурд, що відбувається, що на декілька років вони уходять в режим бронепотягу до тих пір, поки не витягнуть себе з кабали.Хто в цьому винен?

Кожен сам розпалює в собі полум'я під жопою або дозволяє йому розпалитись бездіяльністю. Левову долю роботи по втиранню лайна в голови проводять батьки з дитиною до 7 років. Таке відбувається, коли батькам не вистачає масла в голові, щоб вирватись з ілюзії до того, як вони нароблять дітей. Тобто, майже в кожному першому випадку. Коли їх діти виростуть і втягнуть в ілюзію своїх дітей – вина перейде на них. Порочне коло. У свідомому віці в тому, що в тебе все погано, винен тільки, тільки й тільки ти.Чи є вина у держави?

Опосередковано. Скажімо так, держава створює перепони, як, наприклад, паплюжить та знищує освіту. Ускладнює вхід, але не перекручує шлях. Пряма вина може бути тільки в тому випадку, якщо над тобою стоять з автоматом і насильно пхають назад в гівно. В Україні такого вже не має і не певен, що буде. Зрозуміло, що якщо ти починаєш замахуватись на корупційний гомеостаз, то отримаєш дубиною по голові. Але так не замахуйся, є речі більш нагальні.Чи зможуть вони самі собі допомогти?

У всіх є шанс – це та пара десятків років, коли молодість дає енергію. Потім все гірше і гірше. Майже з кожен, хто народився в злиднях, помре в злиднях. Витаскують себе одиниці.Чи можна допомогти зі сторони?

Можна – довго, важко, дорого та без гарантій. Навіть більше, те, кого спасаєш, в результаті можуть тебе «повісити» в тій чи іншій формі.Як їм допомогти?

Тільки освітою, інше – тимчасові костилі. В Україні, як ви знаєте, освіти немає взагалі, від слова «зовсім». За виключенням одиничних викладачів – в кожному універі вони є і дуже цінуються адекватними студентами. В школі навіть при гарному вчителю себе проявити дуже важко, тому що там повна систематична жопа. Коротше, освіта у ваших руках. Добре, інтернет дозволяє в момент вступу в універ знати і, головне, розуміти більше, аніж 95% викладачів. Нафіга тоді універ? Ну тому що мама з папою перестануть давати грошики, якщо опинишся слідувати по їх програмі.Чи прагнуть злидні змінюватись та чи приймуть допомогу?

Одиниці приймуть, решта напише гнівний комент, відстоюючи можливість ніхуя не робити та захищати своє страждання – єдину відому їм сильну емоцію.Чи повинен хтось їм щось?

Ні, і ніхто нікому не повинен. Якщо є внутрішні причини діяти – роби, якщо немає – реалізуй себе іншим чином. В цьому світі немає інших правил, окрім фізично-хімічних законів – та й ті руйнуються один за одним.