Погляд Волинь

Українці почали приїжджати до Польщі як трудові мігранти. Біженців залишилось лише 15%.Із усіх українців, що перебувають у Польщі, 37% приїхали менше, ніж пів року тому. Рік у країні мешкають 9% українців, два роки – 23%, три – 15%, чотири – 6%. Ще 10% українців живуть у Польщі понад 5 років.Про це свідчать дані аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal."Найбільша частка українців приїхала до Польщі протягом пів року. Це свідчить про те, що домінуючою групою серед новоприбулих є трудові мігранти, які обирають Польщу через географічну близькість, спільність культурних традицій та вигідні умови для роботи", – зазначила директорка департаменту рекрутації компанії Анна Джоболда.За її словами, ці українці переважно заробляють у Польщі та повертаються додому, де витрачають зароблені кошти, підтримуючи економіку України.Опитування також показало, що українців, які прибули до Польщі з початком повномасштабного вторгнення наразі усього 15%. Ймовірно, вони повернулися в Україну після того, як минула небезпека або переїхали в інші країни, додала Джоболда.В агенції також звертають увагу, на те, що найчисельнішою віковою групою (40%) є люди 36-54 років, що говорить про активний трудовий потенціал цих мігрантів.37% українських мігрантів у Польщі ще не досягли 25 років. У діапазоні від 26 до 35 років перебувають 20% респондентів і усього 3% – старші за 55 років.Опитування проводилося методом електронного анкетування протягом грудня минулого року, в якому взяло участь 856 людей.Як повідомлялося, станом на 30 листопада 2024 року статус тимчасового захисту у ЄС мали 4,23 мільйона громадян з-поза меж Євросоюзу, які втекли з України внаслідок російської агресії проти України.Найбільше українських біженців, які оформили тимчасовий захист, у Німеччині (1,15 млн осіб; 27,2%), Польщі (987,93 тис.; 23,3%) та Чехії (385,19 тис.; 9,1%).

Зеленський відреагував на спроби поєднати намір України вступу до ЄС і НАТО з Волинською трагедією.Президент України Володимир Зеленський відреагував на спроби польських політиків поєднати намір України вступу до Європейського Союзу і НАТО з вимогами щодо Волинської трагедії.Про це Зеленський сказав у Варшаві на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.Зокрема, у Зеленського запитали про намагання окремих політиків прив'язати питання інтеграції України до Євросоюзу і НАТО до потреби вирішення питань Волинської трагедії."Підтримка Польщі дуже важлива. Ми повинні в наших відносинах рухатись вперед, на мою думку. Наші міністерства культури, які відповідають за відповідні питання. Вже працюють.Я радий, що вони опрацьовують матеріали. І те, що я чув від них - я бачу, що у всіх напрацювання, знову таки, це кроки уперед.Вперед, я вважаю, що ми повинні рухатись разом з Польщею. Ми сусіди, а Росія, найголовніше, загроза. І вона ця загроза - сьогодні і ця загроза завтра. І ми повинні повинні робити усе, щоби зміцнювати наш союз.Безумовно, Європейський Союз. Але передовсім, наш сусідський союз. Наш - України й Польщі", - наголосив Зеленський.У жовтні 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Україна не увійде до Європейського Союзу, якщо вона не розв'яже питання Волині.Українській владі потрібно пояснити, що важливо для польської сторони, наголосив доті голова польського Міноборони.Якщо Волинська трагедія не обговорюватиметься в Україні в тому річищі, яке вважає правильним польська влада, то в Польщі нібито зростатимуть антиукраїнські настрої.Таку заяву зробив міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш під час інтерв'ю wiadomosci.wp.pl. "Я не змінюю своєї думки, хоча бачу, що у президента Дуди вона інша. Україна не увійде до Європейського Союзу, не буде моєї згоди, якщо вона не розв'яже питання Волині", - заявив він.Чиновник додав, що жертви Волинської трагедії мають бути ексгумовані, необхідно провести поминки. "Вступ до Європейського союзу - це дія для розвитку, для підвищення рівня функціонування держави. Для цього мають бути виконані певні умови, не тільки економічні, а й підхід до правди, до історії", - підкреслив співрозмовник.За його словами, українській стороні потрібно пояснити, що важливо для польської влади:"Антиукраїнські настрої зростатимуть, якщо можновладці не поставлять питання про Волинь на обговорення. Волинь була показана, відкрита фактично в останні роки, до цього була змова мовчання".Співрозмовник також дорікнув українцям у тому, що вони нібито більше не пам'ятають про ту велику допомогу, яку польська сторона надала їм на початку повномасштабного вторгнення РФ. "...Польща першою допомогла військовим обладнанням, це була дуже велика допомога", - наголосив він.Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв не допустити використання в політичних іграх драматичних сторінок в історії польского та українського народів, зокрема Волинської трагедії.

"Мало часу": у Трампа хочуть вирішити питання війни в Україні протягом 100 днів після інавгурації.Обраний Дональдом Трампом спецпредставник з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що ставить собі за мету протягом 100 днів з інавгурації нового президента спробувати знайти вирішення нинішньої повномасштабної війни.Про це він сказав в інтервʼю Fox News, повідомляє "Європейська правда".Келлог підкреслив, що і Трамп, і він сам усвідомлюють: у них "мало часу" для пошуку вирішення повномасштабної війни Росії проти України."Людям потрібно розуміти: він не намагається щось дати Путіну чи росіянами, він насправді намагається врятувати суверенітет України та гарантувати. І він гарантуватиме, що це справедливо і чесно", – наголосив він.Радник Трампа вважає, що "найбільшою помилкою" Байдена була відмова говорити з Владіміром Путіним після 2022 року, тоді як Трамп налаштований це зробити.На думку Келлог, Трампу вдасться запропонувати прийнятне рішення Путіну та Володимиру Зеленському "в короткостроковій перспективі"."Я хотів би поставити мету, як на особистому, так і на професійному рівні, я б сказав, давайте встановимо її на рівні ста днів", – сказав він.Раніше Кіт Келлог заявляв, що готує візити, аби вислухати позицію сторін повномасштабної війни. Повідомлялось також, що він мав приїхати до Києва у січні, але візит відклали.

Келлог відклав візит до Києва до інавгурації Трампа. У МЗС підтвердили.Спеціальний представник новообраного президента США Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог відклав ознайомчу поїздку до Києва та інших європейських столиць до інавгурації Трампа 20 січня. У МЗС України підтвердили, що Келлог переніс візит до Києва.Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на брифінгу повідомив, що зараз сторони працюють над визначенням часових рамок візиту."Для нас зустріч і візит генерала Келлога надзвичайно важливі. Я впевнений, що ця зустріч свого часу відбудеться. Ми перебуваємо в контакті, щоб чітко визначити часові рамки для її проведення і наповнення максимальним змістом", — сказав міністр.За його словами, у Києві сподіваються, що після інавгурації Трампа перші візити представників нової адміністрації США відбуватимуться в Україну.Як повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела Келлог спочатку планував візит до Києва для зустрічі з українськими лідерами на початку січня. Його команда також організовувала зустрічі з офіційними особами в інших європейських столицях, включаючи Рим і Париж.Але, за словами джерел, цю поїздку, яка мала стати першим візитом до Києва нових посадовців з адміністрації Трампа після виборів 5 листопада, відклали.Очікується, що Келлог прибуде в Україну після інавгурації Трампа, хоча дата візиту не визначене, повідомили джерела.Причини, чому візит був перенесений, наразі не називають.27 листопада 2024 року стало відомо, що Дональд Трамп обрав генерала у відставці Кіта Келлога на посаду свого помічника та спецпредставника з питань України та Росії.Обраний президент США Дональд Трамп хоче припинити вбивства та принести мир до України. Але цей мир повинен бути справедливим і безпечним.Про це повідомив спеціальний посланник США з питань України генерал Кіт Келлог в ефірі телеканалу Fox Business."Президент дуже, дуже послідовний у тому, чого він хоче, а саме припинити вбивства й принести мир до регіону. Це його головний міжнародний пріоритет, але він хоче миру, який буде справедливим. Він буде стійким. Він буде безпечним", – зазначив Келлог.

Найвищі політичні рейтинги в Україні у Залужного, Зеленського та Юлії Тимошенко — соціологія.Грудневе опитування соціологічної компанії Active Group показало, що найбільший рейтинг довіри в українському суспільстві мають Валерій Залужний (70,9%) та Кирило Буданов (63,3%). На третьому місці – чинний Президент України Володимир Зеленський (44,8%).Найвищі рейтинги суспільної довіри – в Залужного та БудановаГрудневе опитування соціологічної компанії Active Group показало, що найбільший рейтинг довіри в українському суспільстві мають Валерій Залужний (70,9%) та Кирило Буданов (63,3%). На третьому місці – чинний Президент України Володимир Зеленський (44,8%).Результати дослідження прокоментував керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович: «Ставлення українців до "старих" політичних фігур вже давно переважно негативне – це є прямим наслідком їхньої попередньої діяльності. У суспільстві існує значний запит на нових політиків, яких українці сьогодні вбачають перш за все у військових. Дані дослідження вчергове це підтвердили. За даними різних соціологічних опитувань, найвищими рейтингами довіри стабільно користуються Валерій Залужний та Кирило Буданов».Засновник компанії Active Group Андрій Єременко звернув увагу на те, що порівняно з даними дослідження, проведеного у жовтні, довіра до Залужного знизилася майже на 5% (з 75,9% до 71,0%). Водночас довіра до Буданова тримається майже на тому самому рівні: у жовтні вона становила 64,0%, а в грудні – 63,3%.Велику позитивну різницю між показниками довіри та недовіри мають лише три людини – Валерій Залужний (51%) та Кирило Буданов (39,9%). У Володимира Зеленського вона майже дорівнює нулю (0,2%). Що ж стосується діячів з давньою політичною історією, то вони мають дуже високі антирейтинги та негативний баланс довіри та недовіри. У Юлії Тимошенко він становить -66,6%, в Петра Порошенка – -50,3%, у Віталія Кличка – -34,7%.Також респондентам було поставлено запитання «За яких умов можна проводити вибори в Україні?» 20,4% опитаних вважають, що вибори необхідно проводити за будь-яких умов і якомога швидше. На думку 38,8% респондентів, вибори можливі лише після остаточної перемоги та закінчення воєнного стану. В цілому 54,3% опитаних вважають, що вибори можуть бути проведені фактично під час війни (за тих чи інших умов). Порівняно з даними попереднього дослідження суспільний запит на вибори зріс на 3,3%.На запитання «Які органи влади слід переобрати найближчим часом?» абсолютна більшість опитаних відповіла, що це Верховна Рада (77,8%). Друге та третє місця посідають вибори місцевих рад (54,8%) та місцевих голів (50,6%). 49,2% респондентів вважають, що найближчим часом необхідно переобрати Президента України. В цілому готовність українців до виборів становить 81,1%.«Бажання наших громадян змінити владу продовжує зростати. Не дивно, що найбільше хочуть переобрати Верховну Раду, яка продовжує демонструвати недієздатність.Симптоматичним є й показник переобрання Президента – він має чітку динаміку до зростання. Це є результатом погіршення ситуації на фронті, наростаючого соціального розшарування та проблем в економіці, відповідальність за які народ значною мірою покладає на першу особу країни.До того ж, нещодавні заяви Трампа, швидше за все, свідчать про те, що він налаштований так чи інакше зупинити гостру фазу війни. А тому вибори не за горами. І запит на них явно проглядається серед українців.