Повідомлення telegram каналу - @poeziya_ua

Вовки
Росисті краплини в високій траві
Зривають на землю вітри степові,
По дикому полю, між диких ставків,
В безлюдному краї природної волі,
Де власні закони, порядки та ролі,
Гуляє у преріях зграя вовків.
Ранковому сонцю радіє земля,
Пташина на дереві там із даля,
Слідкує уважно, як зграя хвостата
За пагорбом стала водиці попити…
Дорослі вовки полягали спочити,
І граються жваво маленькі вовчата.
Порядок та злагода в зграї панує,
Завжди за малими невпинно слідкує
Найперша з усіх ватажку помічниця
Супутниця того, хто носить корону,
А часом буває, й володарка трону
Дбайлива, уважна та сильна вовчиця.
А також є інші у вовчій родині,
Які ходять разом, по спільній стежині,
Одні захищають незримий кордон,
А інші, тим часом ведуть полювання.
Усі вони різні, та спільне єднання:
Вони поважають у зграї закон.
Вовки по природі своїй не бояться,
Та ролі у вовчій родині різняться,
І сила у зграї залежить однак,
Від мудрості лідера, цим завдяки,
Якщо підкоряються інші вовки,
Порядок тримає там сильний вожак.
На нашій планеті є звірі сильніші,
Великі і хитрі, і зуби страшніші,
А є, на заваді стоїть егоїзм –
Один програє зачасту в полюванні…
Для кожного ж вовка сила в єднанні,
І діють вони, як один організм.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі