Повідомлення telegram каналу - @poeziya_ua

Ціна сльози
Жаркого літа в парку, прохолода,
Тут спочивають люди і земля,
По літньому, спекотна є погода,
В тіні гуляють мама й немовля.
Не спить чомусь в колисці янголятко.
Напевне, щось приснилось уві сні,
І плаче, і «хандрить» мале дівчатко,
А мати все співає їй пісні.
А незнайомець за оцим спостерігає.
Він поруч там, на лавочці, сидить,
У молодої матері питає:
«Чому маленька донечка не спить?
Ви вибачте, я хочу запитати, –
Сказав до жінки дивний чоловік. –
Сльозу дитини можете продати,
Яка тече з малих її повік?
Скажіть ціну, я дам великі гроші,
За каплю, що чистіша від роси.
Я маю все: і статки, і розко́ші,
Нема лишень дитячої сльози».
На незнайому глянувши людину,
В обіймах притисну́вши до грудей,
Все цілувала жінка ту дитину,
І витирала слізки із очей.
«Я не продам!», – сказала без вагання,
А в серці вирували почуття. –
Найбільше у житті моє бажання,
Лишень, щоб менше плакало дитя».
Той незнайомець тихо посміхнувся,
Бо він побачив істинну любов.
Це Ангел у людину одягнувся,
І далі по землі собі пішов.
Дитина ж у колисці засинала,
Не снилися їй вже погані сни…
А мати лише в думці промовляла:
«Заплаканим очам нема ціни...»
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі