​​✍

До Бога молитви летіли

До Бога молитви летіли
Мільйонів, мільйонів людей.
Усі чогось сильно хотіли,
Просили у Бога щодень.

Хтось сильно просив про родину
Хтось Богу жалівся на біль.
Молитви лились без упину,
Зливались в один буревій.

Бог кожну з них чув й відкликався
Він бачив майбутнє усіх,
Й зробити все так намагався,
Як мріяти ніхто і не міг...

Але задля цього довіра
До Бога потрібна була,
І щира, не зіграна віра
У серці щоб буйно цвіла.

Можливо, все йтиме, здавалось
Не так, як хотілося б вам,
Не так, як в молитві звертались
Та Богу видніше, не нам.

Він знає, що треба людині,
Він бачить увесь її шлях,
Він бачить життя по хвилині
Й усе, що сховалось в роках.

Ми робим помилки зі страху,
Беремо все в руки свої,
А потім, зійшовши зі шляху,
Стаємо нещасні й сумні.

Здається, ми знаємо краще,
Як просимо сильно чогось.
Бог бачить, що буде так важче
Дає у житті інше щось.

«Чому це, – ми сумно питаєм, –
Нам Бог, що просили, не дав?
Ми ж віримо сильно, як просим
Невже Бог молитву не чув?»

Він чує, повірте, все чує,
Він батько, що любить дітей,
Виховує, вчить і лікує,
Все краще дає для людей.

Ми діти і маємо вірить,
Що Батько все робить для нас.
Хай щира до Бога довіра
Поселиться в кожному з нас.
© Інелла Огнєва
@poesiaGod