Бог Великий для всіх,
Хто прийме Його волю,
Його щедрі дари,
Є у всіх на столі,
На городі, в саду і у полі.

Не залишить нікого
Без хліба,
І води дасть живої напитись,
Бо ні з чим не зрівняти
ЙОГО БЛАГОДАТЬ,
Що дає Він тому,
Хто хоче трудитись!

Я згадала про Руф-
Хто є прикладом нам,
Відреклася від себе
Щоб для інших служити,
І опорою стати
Не для своїх батьків,
А з свекрухою залишитись.

Віфлеєм їх зустрів,
Коли жали ячмінь,
Милість Божа
Йшла слідом за ними...
Не лишив її Бог
Без хліба й води,
Добре серце її полюбив.

На полях Віфлеємських
Рясно врОдив ячмінь,
Там служнИці
Колосся збирали...
І Воаз дав їй право
Збирати й собі,
Колоски, що лишилися
Між снопами.

Скільки радості було
Й подяки Творцю
За турботу про їхню родину,
Руф збирала колосся,
А сльози текли,
У молитві текли без зупину!

Не для себе старалась
Збирати зерно,
Вона знала,
Що там десь
Свекруха на неї чекала...
Бо всім серцем своїм
Догодити хотіла,
І за це, нагороду від Бога
Дістала!

Не залишить нас Бог,
Без хліба й води,
Якщо будемо жити,
Як Рут -
Вірно Богу служити,
Світло людям нести,
Щоб воно озаряло
Наш путь!
Амінь
@poesiaGod