Не продавайте первородствоВін—первісток, йому по праву,Благословіння нині є. За сочевичний суп в приправі,Він первородство продає. Яків вечерю ось готує,Приємний запах проникає. В Ісава тут голодний шлунок,«Поїсти дай,бо помираю!».«Сідай»—промовив Яків брату,«Але хвилинку зачекай. За суп, що будеш смакувати,Мені ти первородство дай!». Ісав голодний був, він чрево,Наповнить чим-небудь хотів. Подумаєш,родився першим,Тут навіть і не треба слів. Шматочок хліба в руки взявши,Ісав над мискою схилився. Більше не був він первородний,Благословіння вже лишився. А першому безліч давалось,Тому,хто першим народився. І Якову воно дісталось,Ісав,звичайно ж засмутився. Яків в ту мить благословився,Ісав збагнувши—шкодував. Сльозами гіркими залився,У батька милості шукав. Всім християнам в Божім Сині,Благословіння можна мати. Та ворог пропонує нині,Щоб первородство продавати.«Сідай, поїж моє ти блюдо,Свій голод зможеш вгамувати». О, не ведіться! Хай не буде,В вас дар спасіння продавати! Це є благословіння,знайте,Ніхто на суп хай не ведеться. Благословіння зберігайте,Навіть якщо й вмерти прийдеться. Ви—первістки і вам по праву,Благословіння, пам'ятайте. І щоб не плакать,як Ісаву,Ви первородства не продайте! АміньАвтор Любов Васеніна;Переклад Ангеліни Ющук@poesiaGod