💬 Запитання для духовного самоаналізу по 6-7 розділах: • Соломон молився не про те, щоб усе “було добре”, а про те, щоб Бог лишався поруч, навіть коли буде важко. Що в центрі моїх прохань? Комфорт чи стосунки з Богом? • 2Хронік 6:32-33Соломон молиться про приходців з інших народів, що шукатимуть Бога в Храмі. У моєму служінні є місце для тих, хто ще “не з нашого народу”? Чи я звик служити тільки “своїм”? • “І прийде, і буде молитися…” — це молитва ще не віруючого, але вже зверненого до Бога.Чи ми готові прийняти людину, яка ще шукає, ще не розуміє, ще не “у формі”? • Я вірю, що Бог реально чує мене — чи просто промовляю в порожнечу, бо так звик? • Люди впали ниць, коли Бог зʼявився. Не від страху, а від глибини. Коли востаннє я відчував Бога так сильно, що нічого більше не мало значення? • Господь сказав: “Якщо впокоряться, помоляться, навернуться — Я почую”. Коли я востаннє справді впокорювався перед Богом — не з формального обов’язку, а по-справжньому, зсередини? • У тексті храм — це не для “показати”, а для “зустрітись”. Чи не перетворили ми церкву на вітрину? Чи лишилась вона місцем зустрічі? • Храм став місцем не тільки поклоніння, але й покаяння. Наша церква — це місце, де можна бути слабким і вразливим, чи тільки “натхненним і впевненим”?✍️ Що вас зачепило під час читання? Поділіться відкриттям або роздумами.