💬 Запитання для духовного самоаналізу по 16 розділу: • Від покоління до покоління передавалась зовнішня вірність — але ніхто не наважувався зачепити глибші проблеми: пагорби, ідоли, компроміси.Чи не успадкував я форму віри без сили? Чи не живу в рамках духовної традиції, яка не веде до живої присутності Бога? • Ахаз приніс у жертву власного сина, що звучить абсурдно. Але чи не жертвую я найціннішим у своєму житті — стосунками, правдою, душею — заради тимчасового спокою чи прийняття? • У цих розділах ми бачимо повільне сповзання: усе ніби як завжди, але з кожним кроком — трішки гірше.Чи стежу за напрямком свого життя? Чи помічаю, коли щось починає повільно зміщуватися вбік від Бога? • Пророчий голос у цих розділах звучить усе рідше.Чи я намагаюсь бути тим, через кого може знову прозвучати щось справжнє, навіть якщо це не зручно? • У момент загрози замість до Бога — люди зверталися до сильніших народів.А я — коли хтось поруч переживає страх або тиск, чи допомагаю йому знайти Бога, а не черговий “план Б”? • Коли система руйнується, у людей з’являється втома, байдужість, зневіра.Чи я — джерело надії там, де все потрохи згасає? Чи моя присутність запалює нове бажання шукати Бога, чи лиш підлаштовується під тишу?✍️ Про що ви задумалися після цього розділу? Поділіться своїми роздумами.