#тривога_зонавпливуЄ одна річ, яка може трапитися з будь ким. Це наші тривожні думки. Тривога рідко виглядає як тривога. Частіше вона виглядає як «я просто думаю». Як ніби ми щось вирішуємо — а насправді просто крутимося в одному колі. Я сама потрапляю в цю петлю, не часто, але психологи теж люди). Коли помічаю таку обцесію — ставлю собі три прості запитання. Вони повертають мене туди, де я маю хоч трохи влади, в реальність. В зараз. Ділюся — бо знаю, що це працює.

👇💛 Запитання перше: чи можу я щось зробити прямо зараз? Якщо так — який мій план? Навіть маленький крок. Якщо ні — кажу собі чесно: «це поза моїми можливостями. Я відпускаю». Думати без дії — це тривога, яка прикидається продуктивністю. І це пастка.

💛 Запитання друге: я думаю про минуле, майбутнє чи теперішнє? Минуле я не можу змінити. Майбутнє я не можу передбачити. Теперішнє — єдине місце, де від мене щось залежить. Тому повертаюся сюди. І питаю себе ще раз, що я можу зробити зараз?

💛 Запитання третє: я вирішую проблему — чи намагаюся бути впевненою в результаті? Я схильна до контролю — і знаю це про себе. Тому нагадую собі: пошук впевненості не має кінця. Контроль майбутнього — ілюзія. Тоді беру аркуш. Ділю на дві частини. З одного боку — що залежить від мене. З іншого — що не залежить. І перекреслюю все, що поза моїм контролем. Це #психологічна_магія , бо стає значно легше. Перевірено — і на собі, і з клієнтами.

🌿💬 Збережи цей пост — він може знадобитися саме тоді, коли думки підуть по колу.✍️ Олена Почуєва — психолог, який говорить про складне просто і про просте — чесно.