☦️Майбутній святитель, один із великих отців і вчителів Церкви, народився в селищі Аріанз поблизу міста Назіанза (на території стародавньої Каппадокії) 329 року. Його батьки , святитель Григорій Старший і свята Нонна, також прославлені Церквою.Саме народження немовляти стало дивом. Мати довго молила Господа про сина і дала обітницю присвятити свого первістка Богу.Будучи сином знатних батьків, юний Григорій мав можливість здобути прекрасну освіту. Спочатку він навчався в рідному Назіанзі, а потім у школах Кесарії Каппадокійської (де і познайомився зі святителем Василієм Великим), Кесарії Палестинської, Александрії, а також в Афінській академії.Дорогою до академії сталася одна знакова подія. У морі піднявся небачений шторм. Мандрівника, який стійко переносив жах стихії, найбільше лякала не смерть: він боявся піти зі світу, не прийнявши Святого Хрещення (у той час Хрещення відкладалося до досягнення зрілого віку). Двадцять днів і ночей тривала буря, і весь цей час майбутній святитель палко молив Господа зберегти йому життя. У момент страшної небезпеки він приніс обітницю цілком присвятити себе Творцю і за своєю обітницею був врятований.В академії святий Григорій занурився у вивчення християнського вчення, філософії та інших словесних наук. Тут же він знову зустрівся зі святителем Василієм Великим, і знайомство двох святих переросло в міцний духовний союз.358 року майбутній святитель повернувся із Афін на батьківщину і прийняв Хрещення. На деякий час віддалився в Понтійську пустелю, де подвизався тоді святий Василій Великий. Духовні брати вели аскетичне життя, займалися складанням духовних текстів. Так, святитель Григорій Богослов допомагав святому Василію укладати аскетичні правила, які надалі відіграють значну роль в історії чернецтва Сходу.364 року до влади прийшов імператор Валент, прихильник аріан. У зв’язку з цим єпископ Євсевій попросив святого Василія Великого приїхати до Кесарії і керувати єпархією. Коли Євсевій помер, святитель Василій став митрополитом Каппадокійським і продовжив боротьбу з аріанською єрессю. Після відкритого зіткнення зі святителем Василієм Великим імператор Валент поділив Каппадокію на дві частини. Самовладним митрополитом на відокремленій території став аріанський єпископ Анфим. Але Василій Великий не опустив рук і висував на ключові єпископські кафедри своїх надійних соратників, зокрема й Григорія Богослова.381 року імператор Феодосій Великий скликав новий Вселенський Собор. Головою було обрано святителя Григорія. За підсумками тривалих обговорень його висунули на столичний патріарший престол. Однак багато ієрархів виступили проти. Бажаючи уникнути розколу і примирити отців Церкви, святитель попросив дозволу піти на спочинок і запропонував обрати нового патріарха. Імператор Феодосій разом з Собором прийняли відставку святителя, і він повернувся на батьківщину до Назіанза.389 року святитель Григорій помер у віці шістдесяти років. Тіло святого Григорія знайшло спочинок у рідному Назіанзі. У середині Х століття його мощі було перенесено до константинопольського собору Святих апостолів. Пізніше їх було перенесено до Рима.