☦️Коли преподобний Антоній перебував у безмовності в печері, цей блаженний прийшов до преподобного Феодосія, котрий будував монастир, і, прийнявши від нього чернечий образ, був навчений нестяжання, чистоти, смирення з послухом і інших чеснот, особливо ж був ревний в молитві.Григорій мав звичай після всякого співу читати заборонні молитви. Переможений ворог, не виносячи того вигнання, якому піддає його святий, думав, якою лихою справою завдати йому шкоди в його доброчесному житті, і, не в змозі сам зробити цього нічим, вселив злим людям обікрасти Григорія, який не мав нічого, тільки книги для молитви і читання. В одну ніч прийшли злодії до келії Григорія і, сховавшись, вичікували, поки старець вийде на утреню до церкви, щоб тоді увійти і взяти все його майно.Блаженний же відчув їхній прихід. Тоді він помолився і за них, кажучи: «Господи, подай сон рабам Твоїм, які потрудилися марно, догоджаючи ворогові». І почутий був він Богом, і злодії спали п’ять днів і п’ять ночей, поки не розбудив їх блаженний в присутності багатьох братій. Вони, вставши, не могли йти, так як не їли стільки часу. Блаженний же поставив їм їжі і, нагодувавши, відпустив їх. А злодії після цього чуда, що сталося з ними, вже не поверталися більше до своїх колишніх діл, а, прийшовши з покаянням до Печерського монастиря, присвятили себе роботі для братії.Але ворог не залишив злого умислу свого. У цього блаженного Григорія був маленький садок, в якому він сіяв рослини і садив плодові дерева. Одного разу, за намовою того ж ворога, прийшли інші злодії і, влізши в той сад, наповнили свої мішки овочами; коли ж підняли ношу на себе і хотіли йти, не могли зрушити з місця і стояли нерухомо під вагою ноші два дні і дві ночі. Після їхнього покаяння сказав їм Григорій: «Благословенний Бог, Котрий укріплює вас. Відтепер ви будете працювати на святу братію і від свого труда приносити їм потрібне». І з тим відпустив їх. І злодії за зле діло в тому малому саду багато трудилися, працюючи на землях Печерського монастиря до кінця життя.