☦️Святитель Миколай Мирлікійський народився 250 року на околиці Римської імперії в приморському місті Патари в Лікії (нині територія Туреччини) в забезпеченій аристократичній сім’ї. Пізніше його сім’я переїхала до портового міста Мири (нині місто Демре). Тут святитель і провів усе своє життя. Батьки назвали сина Миколаєм на честь дядька, єпископа Патарського. Ім’я його в перекладі з грецької означає “переможець народів”.За одним із припущень, виховав племінника дядько єпископ. З дитячих років Миколай досягав успіху у вивченні Святого Письма. Вдень він не виходив із храму, а вночі молився вдома. У питаннях віри він став подібним до старців.Дядько поставив юнака на читця. Потім він возвів Миколая в сан пресвітера, зробивши його своїм помічником і доручивши говорити повчання пастві. Миколай зростав у благочесті і безперестанній молитві.Після смерті батьків він роздав незаможним свої статки, щоб повністю присвятити себе служінню Богові. У питаннях людинолюбства і милосердя не було йому рівних. Відоме перше діяння молодого Миколая. Багатий сусід розорився і вирішив продати трьох доньок до будинку розпусти. Декілька разів він вночі приходив до будинку сусіда і кидав у вікно мішечок із золотими монетами, рятуючи від смертного гріха і дівчат, і їхнього батька. Дослідники життя святителя припускають, що Миколаю тоді було лише вісімнадцять років.Нелицемірна любов угодника Божого до людей принесла йому народне визнання як заступника і молитовника перед Богом. Після смерті єпископа Мир Лікійських Іоанна його місце посів зовсім молодий пресвітер Миколай. Господь зберіг його від смерті під час гонінь нечестивого Діоклетіана. Сам святитель Миколай, будучи єпископом, врятував сотні людей і від хвороб, і від гонінь, і від гріха, і від загибелі. Святий навіть воскрешав померлих.Єпископ Миколай являв собою образ лагідного велелюбного пастиря. Але в питаннях чистоти віри він був ревним і дерзновенним воїном Церкви Христової. Святитель розтрощував ідолів і перетворював на прах капища, долав неправодумство й марнославство, викривав закоренілих єретиків, лікував занепалих і тих, хто ухилився через незнання.Правилом віри і образом кротості називають святителя православні християни. Це іменування безпосередньо пов’язане з участю святого в роботі Першого Вселенського Собору 325 року в Нікеї. Передання свідчить, що коли він почув єретичне вчення александрійського священника Арія про різні сутності Осіб Святої Трійці, то назвав Арія “божевільним богохульником” і вдарив його по обличчю.Чудовим угодником Божим, великим предстателем перед Господом і небесним покровителем називають святителя Миколая люди різних віросповідань по всьому світу. Миколай Чудотворець відійшов до Господа вже глибоким старцем, але й понині допомагає всім, хто просить його заступництва.