☦️Святий преподобномученик і сповідник Стефан Новий народився 715 року в Константинополі в благочестивій християнській сім’ї. Його батьки, маючи двох дочок, молили Господа про народження сина. Новонародженого Стефана мати принесла до Влахернського храму в ім’я Пресвятої Богородиці і присвятила Богові.У той час імператор Лев Ісавр (716–741) розпочав гоніння на святі ікони і їхніх шанувальників. Прихильники іконоборчої єресі за підтримки царя захоплювали чільні позиції в імперії і Церкві. Гнане сильними світу цього православ’я зберігалося у віддалених від столиці монастирях, у відокремлених келіях і в серцях мужніх та вірних своїх послідовників.Льва Ісавра на імператорському престолі змінив Константин Копронім (741–775). Він був ще лютішим гонителем православного благочестя і ще ревнішим іконоборцем. Імператор скликав іконоборчий собор. На ньому ікони було оголошено ідолами, а всіх, хто православно поклоняється їм, було піддано анафемі. Іконошанування було визнано єрессю.Тим часом обитель святого Стефана та її ігумен стали відомі в столиці. Імператора розгнівали відкрите заохочення іконошанування й осуд гонителів православ’я в обителі святого Стефана. Архієпископ Константинопольський Константин зрозумів, що в особі ігумена Стефана має сильного і непримиренного супротивника його іконоборчим прагненням. Він доклав чимало зусиль, щоб привернути його на свій бік або погубити.Святого Стефана намагалися переманити до стану іконоборців спочатку лестощами і підкупом, потім погрозами, але марно. Тоді святого оббрехали, звинувативши в співмешканні з черницею. Однак його провину не було доведено, оскільки обмовлена черниця мужньо заперечувала провину і померла від катувань та мук. Зрештою, імператор наказав ув’язнити святого до темниці, а обитель його розорити.У в’язницю до святого Стефана були послані єпископи-іконоборці, щоб переконати його в догматичній істинності іконоборства. Але святий легко спростував усі доводи єретиків і залишився вірним православ’ю. Тоді імператор наказав вигнати святого на один із островів у Мармуровому морі. Преподобний оселився в печері, і туди невдовзі зібралися його учні.Деякий час потому святий залишив братію і прийняв на себе подвиг стовпництва. Слава про подвижника Стефана і чудеса, які відбуваються по його молитвам, розносилася всією імперією і зміцнювала віру та дух православ’я в народі.Імператор наказав перевести Стефана до темниці на острів Фарос, а потім представити його на суд. На суді святий спростував доводи єретиків, які судили його. Він також пояснив догматичну сутність іконошанування і звинуватив іконоборців у тому, що, хулячи ікони, вони зводять хулу на Христа і Богоматір. Для доказу святий показав золоту монету, на якій було зображення імператора. Він запитав суддів, що зробили б вони з людиною, яка, кинувши монету, стала б топтати її ногами. Йому відповіли, що така людина була б неодмінно страчена за те, що збезчестила образ царя. На це святий Стефан сказав, що ще більша кара чекає на того, хто збезчестить образ Царя Небесного і Його святих. Преподобномученик кинув монету на землю і став топтати її ногами.Імператор наказав у кайданах відправити святого до в’язниці, де вже перебували триста сорок два старці, засуджені за шанування ікон. Константин Копронім дізнався правду і вдався ще до однієї брехні. Сказавши своїм воїнам, що святий нібито хоче скинути його з престолу, він направив їх до темниці. Святий сповідник сам вийшов назустріч розлюченим воїнам. Вони схопили його і поволокли вулицями міста. Понівечене тіло мученика кинули до ями, де ховали злочинців.Наступного ранку над Авксентієвою горою з’явилася вогняна хмара. Потім густа імла опустилася на столицю і пронеслася сильна буря, яка вразила багатьох.