Преподобний Іов, у миру Іван Залізо, народився близько 1551 року на благословенній землі Галичини. З юних літ його серце горіло любов’ю до Бога: у 10 років він залишив батьківський дім, а в 12 – прийняв чернечий постриг у Преображенському монастирі. Його подвижницьке життя було сповнене молитви, посту і смирення. Він не лише молився в печері, але й трудився фізично – копав колодязі, укріплював монастирські мури, садив дерева, показуючи нам, що справжня святість поєднує духовне і земне.Коли преподобний Іов став ігуменом Почаївської обителі, він перетворив її на твердиню Православ’я. У часи, коли унія загрожувала вірі наших предків, він стояв як непохитна скеля. Його слова на Київському соборі 1620 року: "Ми твердо стоїмо в Православній вірі Східній!" – були не лише декларацією, а й закликом до всіх нас берегти чистоту віри. Він не боявся судитися за монастирські землі, захищати братію від нападів, але водночас залишався лагідним і милосердним навіть до злодіїв, приводячи їх до покаяння.Чудеса преподобного Іова не припиняються і після його упокоєння в 1651 році. Нетлінні мощі, знайдені 10 вересня 1659 року, стали джерелом зцілень і духовної сили. Вони нагадують нам, що святі – це не лише історичні постаті, але й живі заступники перед Богом. Преподобний Іов молиться за нас, за нашу землю, за мир і єдність у Церкві. Нехай же молитви преподобного Іова Почаївського укріплять нас у вірі, додадуть сили протистояти спокусам і прямувати до Царства Небесного.