Сьогоднішні заміри політичних рейтингів, де перемагає Залужний та його партія - приблизно те саме, що й заміри перемоги Зеленського та його партії у 2018. Партії немає, кандидат нікуди офіційно не йде, а вся підтримка людей базується на антирейтингу діючої влади та рейтингу продукту мовчазного кандидата який не має жодно відношення до політики. У Зеленського це був «Квартал», а у Залужного ЗСУ зразка 2022-2023. Немає а ні команди, а ні ідеології, немає нічого. Навіть розуміння того, що з себе представляє Залужний як політик. А ні, є гасла: «Батько!» «Отаман!» і т.д. І є якийсь рейтинг під який будуть вигадувати як ідеологію так і сам політичний проект. Ну і команду будуть наповнювати від зворотнього. Від отриманих відсотків та місць в Парламенті. Так за кого люди віддають голоси в соцопитуваннях? За політчний проект з мовчазним обличчям сталевого генерала Залужного за яким стоять хто? Може вже пора навчитися бачити програму, ідеологію, концепцію та команду, а потім вже зачаровуватися? Нагадаю всім ще одну електоральну пігулку памʼяті. У 2012 році, в Словʼянську, на довиборах в Парламент переміг син Азірова Олексій. Жодного дня не зʼявившись в Словʼянську він виграв «в одну калітку». Виграв руками діючого мера Нелі Штепи, яка органзувала сину Премʼєра таку передвиборчу кампанію, що місцяни повірили в месію та обрали Азірова джуніора Нардепом. Штепа тоді казала: «Такий кандидат - це як виграти в лотерею!» та «Голожопєнкі тут не пройдуть!». Українському суспільству вже точно час подорослішати та перестати очаровуватися, щоб потім не розчаровуватися.