Обережно на АЗС!Ігнорування податковою акцизних схем навколо біоетанолу через виробництво з нього віртуального безакцизного розчинника вже конвертується у великі проблеми паливного ринку. Але ігнорування продовжується.І тут питання вже не лише у вкрадених за рік п'яти мільярдах гривень акцизу.Справа в тому, що цей віртуальний розчинник, а по факту - просто виведений з-під акцизу біоетанол, став головним компонентом виробництва контрафактного палива, обсяги якого вже сягають 10–15% ринку всього пального. І продовжують зростати.Наростаючу катастрофу підсвітив Сергій Куюн.Він проаналізував, що ринок палива в Україні починає заповнюватися бодягою, попит на компоненти якої разом із цінами зростає шаленими темпами.Ось ключовий фрагмент з його допису:Ціна на газовий конденсат, з якого на міні-НПЗ роблять базовий бензин, сягнула 70 000 грн/т. Минулого року його не було куди дівати, коштував 15–20 тис. грн, і його навіть доводилося експортувати. Щоб примітивний бензин горів, потрібен октанопідвищувальний компонент. У нашому випадку це розчинники, які виробляють українські спиртзаводи. Розчинники сьогодні коштують як готовий якісний бензин - 85 000 грн/т. (Єдина альтернатива продажу - експорт - принесе 40 000 грн/т). Вартість отриманого в такий спосіб бензину сьогодні становить 55 грн/л. На колонках він у середньому 80 грн/л. Як бачимо, профіт непоганий. А знаєте чому? Бо в цьому пальному немає акцизу. Який становить близько 15 грн/л. А чому немає акцизу? Тому що держава дозволяє спиртзаводам випускати підакцизний біоетанол і називати його на паперах безакцизним «розчинником». Якщо товар акцизний, він іде по ланцюгу під окремим контролем податкової, і якщо він не досягає кінцевої мети у вигляді виробництва, знову ж таки, підакцизного пального, економічного сенсу в його купівлі немає. А коли товар безакцизний, за ним загальний нагляд, і цей товар десь через одну-дві прокладки з поля зору податківців «зникає». А по факту опиняється в суміші з таким самим безакцизним бензином, який роблять із безакцизного газоконденсату. Багато років у парламенті бовтається законопроєкт, щоб зробити конденсат підакцизним, зі ставкою 0, але це дозволить відстежувати його шлях. Але він успішно блокується приватними нафтовидобувними компаніями, бо бодяжники забирають його по 70 000 грн, а якби не вони, було б 20 000 грн. Аналогічна ситуація і зі спиртовиками. Сьогодні вони продають розчинник по 85 000 грн, а якби не було попиту від бодяжників, продавали б на експорт по 40 000 грн. Я так розумію, що отой суперпрофіт у 40–45 тис. грн з тонни розподіляється між зацікавленими «кришувальниками». Оціночні обсяги випуску «розчинників» дозволяють оцінити обсяг бензину, який виробляють з їхньою допомогою, у 250–300 тис. т, або 10–15% ринку. В акцизах це втрати держави у 5 млрд грн на рік мінімум. Фактично це корупційний кеш, який роз'їдає державний апарат зсередини і множить нові схеми. Додам до цього допису лише статистику, яка була озвучена в.о. голови ДПС Лесею Карнаух на «збіговиську» виробників біоетанолу минулого місяця. «На ринку біоетанолу сьогодні працює 10 компаній та 6 виробників. За останній рік вони виробили 109 мільйонів літрів біоетанолу, з яких 97 мільйонів пішло на експорт. Офіційна цифра внутрішнього споживання складає лише 3%. За період січень–травень 2026 року біоетанольна галузь сплатила усього 41,7 млн гривень податків, з яких ПДВ склав 3,3 млн гривень.» А тепер дайте собі відповідь на питання.Якщо ціна на «відмитий від акцизу» біоетанол для «бодяги» складає 85 тисяч гривень за тонну, що вдвічі вище, ніж експортна ціна, чи є бізнесу сенс гнати його з України?Звісно, ні. Особливо в умовах, коли з акцизного біоетанолу віртуально створюють безакцизний розчинник, який далі документально просто губиться на ФОПах.А де-факто йде за кеш на виробництво сурогатного палива, обсяг якого лише зростає.Тому реальний ринок біоетанолу, який іде на внутрішній ринок - не 3%, а 30–35%.Мільярдний ринок в тіні.Але податків з них бюджет не бачить.Як не бачить схеми і сама податкова.