Тарифи на світло для населення залишаться без змін, 4,32 грн/кВт. Принаймні до 1 листопада. Про це повідомила Премʼєрка Юлія СвириденкоАле традиційно в таких історіях є велике але для розуміння якого нкм треба розібратися як формується наш тариф, якщо на ринку ціна сягає 12 грн, а 4,32 грн/кВт - це пільгова ціна для населення. Цей тариф включає в себе вартість генерації, витрати на передачу “Укренерго”, розподіл (обленерго) та послуги постачальника. Теж саме платить і бізнес, але дорожче. Різницю між пільговою ціною (4,32 грн) і реальною (середньозважена 6 грн, максимальна 12 грн) має хтось покрити. Ці обовʼязки держава поклала на дві компанії “Енергоатом” та “Укргідроенерго”. Саме вони - в пропорції 90% і 10% - компенсують ціну приватним і державним ПУПсам. Тож за великим рахунком, постачальникам послуг байдуже на ціну електрики на ринку. Свої гроші вони все одно отримають від двох державних компаній. Система трошки дірява з точки зору бізнесу. Однак, бездоганна з точки зору політичного та соціального ландшафту. Низькі тарифи - лояльність до влади і жодних бунтів. З одним невеличким але. Це рішення щороку коштує бюджету до 170 мільярдів гривень. Гроші, які могли б піти на армію. Натомість йдуть до ПУПсів. Де ж “Енергоатом” бере ці гроші, щоби компенсувати? Дешева атомна електроенергія - а вона справді має найнижчу собівартість і колосальні обсяги генерації - продається на ринку бізнесам. За ринковими цінами. Нинішня ціна на електрику на “Ринку на добу наперед” (РДН) коливається від 1 копійки за кіловат і до 12 гривень у піку. Це означає, що вночі чи в сонячний день електрика коштує дуже дешево, а в ранкові чи вечірні години, коли споживання зростає - захмарно. Саме у ранкові і вечірні піки, коли базової дешевої генерації недостатньо, енергосистема вимушена залучати дорогий ресурс - маневрову генерацію (газопоршневі установки) або імпорт. Тому ціна на електрику і зростає. Однак, цей стрибок ціни в нашій державі обмежений прайскепами. Прайскеп - це максимум, вище якого торгувати неможна. Цю стелю затверджує НКРЕКП. Протягом останнього місяця діяли такі цінові обмеження, що бізнесу було просто невигідно генерувати. А імпорт ставав неможливим. Саме тому з 1 травня НКРЕКП знову підняли прйскепи. Згідно з постановою, на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку максимальний прайскеп встановлено 15 грн/кВт для всіх годин доби. Мінімальні граничні ціни залишилися без змін. І це, фактично, формує золотий час для виробників електроенергії. Повернення до вищих прайскепів враховує позицію передусім газопоршневиків, яким раніше дешевше було стояти, аніж виробляти електрику. Вища ціна на ринку прискорить окупність проєктів, а відтак в країні можливо розгорнеться бум газової генерації. Володимир Кудрицький, співвласник компанії Negen, відверто звинувачує НКРЕКП в маніпуляціях ціною і говорить, що попри заявлений владою курс на розбудову децентралізованої генерації більшість інвесторів заморозили свої проєкти. Вони застигли в очікуванні - а що ж буде далі? Проте, ті хто побудувались вже будуть працювати. Але головне що в цьому є хороші новини для простих споживачів, адже це точно помʼякшить графіки відключень влітку, коли споживання значно зросте. Газова генерація та імпорт працюватимуть на повну, отже є шанс на покриття піків. Питання лише за якою ціною? Для побутових споживачів нічого не зміниться, тариф залишається на рівні 4,32 грн/кВт. А от для бізнес-споживачів, тих хто купуватиме дорогу електрику, все зміниться кардинально. Зростання ціни неминуче призведе до подорожчання товарів і послуг для населення. А це означає додатковий тиск на економіку, інфляцію і кінцеву вартість товарів. І тут питання - що краще сидіти без світла? Чи платити більше?