Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Брудні Ігри
Додано 14 лип 2024 🌐 UK

Брудні Ігри

@plinskiymedia
Кількість підписників: 37 000
Фото: 3,710
Відео: 749
Посилання: 1,820
Опис:
Авторський канал журналіста Євгена Плінського Мій YouTube https://youtube.com/@plinskiy Якщо хочете зв'язатися зі мною, то https://t.me/PlinskiyMediaBot чи [email protected] Слава Україні! Пизда русні!
Джерело

Брудні Ігри | Номінальний власник російського онлайн-казино Pin-UP Ігор Зотько вийшо...

Логотип телеграм спільноти - Брудні Ігри Брудні Ігри @plinskiymedia
15 900 Охват/переглядів 2025-07-21 15:42 Повідомлення №6760
Номінальний власник російського онлайн-казино Pin-UP Ігор Зотько вийшов із СІЗО та перейшов під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. Ця новина увірвалася в інформаційний простір майже одразу після рекордної спецконфіскації в бюджет - 2,6 мільярда гривень від Pin-UP, яку реалізувало ДБР. Спецконфіскацію супроводжував вирок директору цього казино Олексію Попенку, який пішов на угоду зі слідством і здав усіх. Звісно, історія, коли, хай і номінальний власник Зотько - менеджер росіян в Україні - виходить із СІЗО, викликає певні питання. Але зради тут точно немає - і ось чому. Справа в тому, що Ігор Зотько, як і директор казино Попенко, пішов на угоду зі слідством та надав повні й викривальні покази по всій справі. Деталі мені невідомі, але, найімовірніше, Зотько:• визнав контроль Pin-UP в Україні з боку росіян - Дмитра Пуніна, Олександра Матяшова (Ріддік) та дружини Пуніна, CEO Pin-UP - Марини Ільїної;• підтвердив факт збору росіянами персональної інформації військовослужбовців;• розкрив деталі планування замаху на журналіста Євгена Плінського, який, за наявною інформацією, вигадали Зотько, Пунін, Ріддік та Ільїна;• надав повну картину корупційної взаємодії Pin-UP з керівництвом КРАІЛ - Іваном Рудим та Євгеном Яхнієм, які за гроші ігнорували російський контроль над Pin-UP та блокували процедуру позбавлення їх ліцензії. І, вочевидь, це ще не все, адже розблокований телефон Зотька став справжнім путівником українською корупцією - російські гроші знаходили шлях скрізь. Керівник Головного слідчого управління ДБР Дмитро Мірковець нещодавно повідомив, що лише на підкуп судів та окремих чиновників для уникнення покарання через ухилення Pin-UP від сплати податків передбачався бюджет у 400 тисяч доларів.70 тисяч доларів - на контрекспертизу, щоб спростувати експертизи ДБР.150 тисяч доларів - на підкуп інших правоохоронних органів, щоб ті завадили розслідуванню. Ці цифри добре ілюструють рівень впливу та масштаб тиску з боку Pin-UP. Вони засівали грошима буквально все - і це стосувалося не лише медіа. У таких умовах визнання Ігорем Зотьком своєї провини та підписання угоди зі слідством стали джекпотом для розслідування. Саме завдяки угодам Зотька і Попенка з ДБР вдалося застосувати до арештованих 2,6 мільярда гривень механізм спецконфіскації БЕЗ МОЖЛИВОСТІ ОСКАРЖЕННЯ ТА СКАСУВАННЯ. І це сталося дуже швидко - без багаторічних судових процесів, які Pin-UP, без сумніву, намагалися б блокувати. Згадайте історію про 1,8 мільярда гривень від "Роял Пей" російського 1xBet - півтора року судів і ризиків. А тут - кілька тижнів і невідворотність.(Спеціально виділено капслоком, бо це - ключовий момент.)З моменту арешту цих коштів і до укладання угод росіяни намагалися понад 50 разів скасувати арешт - шляхом підкупу суддів та публічного тиску на слідство. 50 спроб з безлімітним бюджетом. Протистояти цьому було надзвичайно складно. Але після угод Зотька та Попенка гроші росіян безповоротно пішли до українського бюджету на потреби фронту. Звісно, в межах цих угод фігуранти також отримали певні «плюшки». Попенко отримав вирок у п’ять років, зі звільненням від відбування покарання строком на три роки. Ігор Зотько - зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета та заборону на спілкування з бенефіціарами Pin-UP. Але це вже не має суттєвого значення. З його боку - підписане визнання провини, надані важливі покази, є співпраця зі слідством. Його вирок, як і вироки Рудому та Яхнію - лише питання часу. Справа дійсно велика і складна. Тому ця історія - не про зраду. Це - про професійну та філігранну роботу слідчих ДБР, які замість багаторічного топтання на місці змогли швидко дійти до хоч і проміжного, але надзвичайно вагомого результату.