Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - PINTAGON_Харків
Додано 14 лип 2024

PINTAGON_Харків

@pintagon_club
Кількість підписників: 790
Фото: 767
Відео: 60
Посилання: 679
Опис:
Легендарний український арт-клуб з 2006. Джаз, етно, рок, контемпорарі, кіно, театр, лекторій - КУЛЬТУРА ПЕРЕМОГИ!
Джерело

PINTAGON_Харків | ️​​29 березня, 15.00 арт-клуб PINTAGON ( вул. Данилевського, 26) Запро...

Логотип телеграм спільноти - PINTAGON_Харків PINTAGON_Харків @pintagon_club
254 Охват/переглядів 2025-03-29 11:30 Повідомлення №957
❤️​​29 березня, 15.00 арт-клуб PINTAGON ( вул. Данилевського, 26) Запрошуємо на третю зустріч, присвячену презентації творів українських драматургів з рідного Харкова, яка відбудеться в рамках великого медійно-театрального проєкту " ВІДЧУЙ СВОЇХ: театр vs. війна"🤗 Вхід - вільний! Вітаємо ваш щирий донат!Письменниця, драматургиня Юліта Ран представить п’єсу для дітей «Лелече щастя».Драматург Олег Михайлов представить п’єсу «Казка про страх» - твір, що отримав перше місце на драматургічному конкурсі «Липневий мед-2024» в номінації «П’єси для дітей»🌱«Лелече щастя» (читає авторка Юліта Ран)Юне Лелеченя родом з України шукає секрет гарного життя. Пошуки приводять його до різних куточків світу - від райського острова в теплому морі до льодових айсбергів Антарктиди. Усюди він зустрічає різних птахів, - і кожен із них має свій секрет. Що вибере Лелеченя - сите життя пана Пелікана чи яскравий карнавал бразильських папуг? Життя-змагання, як у Пінгвінів, або вічні хованки, як у пана Страуса? Де закінчиться його подорож? І чи знайде Лелеченя нарешті те, що шукає?🌱«Казка про страх» (читає актор Сергій Смеречук)Велетень приходив поночі. Коли зимове сонце знехотя виринало з остиглого моря і освітлювало місто, його мешканці виявляли, що за ніч велетень встиг знищити кілька будинків. Люди дуже любили своє місто, тому нічого дивного, що вони гірко плакали, знаходячи вранці все нові й нові руїни. Іноді з-під куп каменів вони діставали тіла тих, хто не ховався, не йшов на ніч у підвали і не сидів там без сну, слухаючи важкі кроки велетня. Жертвою велетня міг стати будь-хто. Тому щовечора люди покидали свої будинки і йшли під землю, подумки прощаючись зі своїм житлом назавжди. Так тривало, поки одного разу маленький хлопчик вирішив не спускатися до підвалу, а подивитися своєму страху в обличчя.В програмі: читання творів та спілкування з авторами