Після таких поразок особливо хочеться нагадати, чому Аталанті майже не можливо не симпатизувати. 1:6 – це завжди болісно, прикро, навіть принизливо. Все так, але... Ми любимо Аталанту за те, що вона завжди така – і коли громить Юве, Наполі чи Борусію, і коли програє Баєрну, ПСЖ чи навіть Сассуоло. Як би Фабіо Капелло не намагався похитнути віру Палладіно у принципи, той не піддався."Добре це чи погано, але на полі є різні цінності. У нас завжди був такий підхід — грати один-на-один, і ми не будемо його міняти. Можна грати низько з двома лініями по п'ять гравців, але такі команди, як Баєрн, однаково завдадуть шкоди, тому що вони мають цю якість. Я ніколи не бачив таких сильних гравців"
, – сказав Раффаеле. Звісно, в оптимальному складі бергамці були б кращими. Без де Кетеларе, Едерсона чи Скальвіні ця команда стає значно слабшою. Зовсім не факт, що з ними Аталанта шокувала би Баєрн. Результат, швидше, однаково був би невтішним. Та можна гарантувати, що план на гру був би не сильно іншим. І це справді та ДНК, про яку говорив Палладіно. При чому вона не дуже залежить від персони тренера. Згадайте ті вересневі 0:4 від ПСЖ. Тоді "Богиня" теж вирішила зіграти сміливо й отримала повний кошик. Це майже неминуче проти команд, які значно переважають за класом."Проти парижан можна вибрати, як померти", – казав Іван Юрич. Вчора вже його наступник озброївся цим же принципом проти Баєрна.

Зрештою, будь-які дискусії про те, чи варто Аталанті вчитися іноді грати більш прагматично не мають сенсу, поки стадіон в Бергамо так шалено підтримує команду, яка горить 0:4 чи 1:6."Ми намагалися, але вони (суперники) занадто сильні", – резюмував після вчорашньої гри Мартен Де Рон. І публіка на Стадіо Атлеті Адзуррі д'Італія бачила, що вони намагалися. І оцінила👏