Чомушка питає — наука відповідає. Уяви собі місце, де немає нічого. Ні повітря. Ні вітру. Ні навіть запахів. Абсолютна порожнеча. Це космос. І все ж — після виходу у відкритий простір астронавти повертаються до шлюзу корабля й… відчувають запах. Чомушка питає:«Як так може бути, якщо в космосі немає повітря?»1. Космос не пахне — пахнуть його слідиУ вакуумі немає молекул, які могли б потрапити в наш ніс. Тож космос сам по собі запаху не має. Запах з’являється тільки тоді, коли астронавт повертається в шлюз, знімає шолом — і повітря всередині стикається з поверхнею його скафандра, щойно «обпаленою» жорсткими умовами космосу. Саме ці реакції і створюють аромат, який астронавти описують так:🟠 «Металевий»🟠 «Озонний, як після електричної дуги»🟠 «Як розпечений залізний прут»🟠 «Як пересмажений стейк»🟠 «Трохи як запах пороху»Дехто жартує, що це аромат Всесвіту після робочої зміни. Це — не запах космосу. Це — запах того, що космос зробив із матеріалом скафандра.2. Звідки він береться: чотири джерела «аромату космосу»Поверхня скафандра під час виходу в космос зазнає впливу одразу кількох агресивних чинників:✔️ Атомарний кисень (O)У верхніх шарах атмосфери, де перебуває МКС, багато окремих атомів кисню. Вони надзвичайно реакційні й створюють легкий запах «обвуглення» на тканині скафандра.✔️ Ультрафіолетове випромінюванняПотужне УФ без атмосфери руйнує й перебудовує молекули на поверхні матеріалів. Після повернення в кисневе середовище це дає характерний «озонний» аромат.✔️ ВакуумВакуум «висмикує» леткі компоненти з поверхні полімерів і змінює хімічні зв’язки. Після контакту з повітрям ці зміни створюють «металево-електричний» тон.✔️ Мікрометеоритний пил і радіаціяСліди ударів мікрочастинок і радіаційні зміни «засмажують» молекули на поверхні. Окислення після повернення в шлюз надає цим змінам різкого запаху. Отже, аромат — це результат нових хімічних сполук, які виникли на поверхні скафандра під дією космічного середовища, а потім швидко окислилися при зустрічі з повітрям.3. Чому «запах космосу» важливий для наукиЦе не просто цікава деталь з життя астронавтів. Це — реальний науковий інструмент.

🟣 Запах підказує, які реакції відбуваються з матеріалами у вакуумі.

🟣 Дозволяє зрозуміти, як поверхні змінюються під дією радіації, УФ і атомарного кисню.

🟣 Допомагає проєктувати міцніші, стійкіші скафандри й апарати.

🟣 Є індикатором того, як космічне середовище впливає на полімери, тканини та покриття. По суті, це маленький природний експеримент, який космос проводить сам. Космос — це тиша й вакуум. Але коли людина повертається з відкритого простору, Всесвіт залишає на її скафандрі тонкий хімічний автограф — запах, створений світлом, радіацією, пилом і порожнечею.