Джерело
Володимирівна 👩🎓 | В цьому семестрі у нас почався модуль "Психотерапія". Точніше, почалас...
466 Охват/переглядів
2026-10-28 08:33
Повідомлення №591
В цьому семестрі у нас почався модуль "Психотерапія".
Точніше, почалась спеціалізація (власне те, чому наша бакалаврська програма називається полівалентною), поглиблення в один з трьох напрямків:
✔️
Клінічна психологія і психотерапія (обрали 143 людини)
✔️
Педагогічна психологія (17 людей)
✔️
Психологія роботи і організацій (26 людей)
Лише після бакалавру з клінічними модулями можна вступати на клінічну магістратуру:
1️⃣Модуль "Психотерапія" - з трьох частин, 12 кредитів. Тобто це типу три різних предмети, один в 5му семестрі і 2 - в шостому (дитяча та підліткова психотерапія та проєктсемінар поки неясно що воно)
2️⃣Фармакологія для психотерапевтів - 2 семестри, цілий рік лекції з іспитом в кінці
3️⃣Практика ЛИШЕ у апробованого виключно в Німеччині психотерапевта 240 годин (при робочому дні 7 годин це майже два місяці якщо кожного дня працювати)
Ці модулі - це от вже за новою системою. Тобто те навчання на психотерапевта, яке раніше було аусбільдунгом (додатковим навчанням після магістратури з психологіі) - тепер вбудовано в університетський розклад. Звичайно, більша частина буде в магістратурі.
Цікаво, що ми вивчаємо психотерапію ВЗАГАЛІ, без прив'язки до якогось конкретного методу (напрямку). Тобто 3 роки вивчення психотерапії, інтервенції (???), терапевтичні стосунки, іспит Апробація (йде кілька днів, запрошуються актори, проводиться демонстраційна сесія з глибоким обговоренням діагнозів та напрямків лікування) - і все це типу взагалі, не КПТ, не психоаналіз, не системна терапія. а ПСИХОТЕРАПІЯ.
Я мабуть не дуже розумію, що таке психотерапія, бо мені це все поки незрозуміло - які можуть бути інтервенції без прив'язки до методу. Але тому й дуже цікаво - бо якось же воно тут у них працює, я сама бачу.
Вчора, наприклад, говорили про терапевтичні стосунки. Напевно, всі вже чули, що головна запорука успіху терапії - не метод, а особистість терапевта. А точніше - його уміння вибудовувати терапевтичний альянс з пацієнтом. Це виміряно дуже багатьма науковцями і описано в сотнях робіт.
А тепер, колеги, увага! Якщо б вам треба було виміряти якість терапевтичного альянсу - як би ви це робили? Тільки не гугліть!!
Бо у нас в гештальті про стосунки не те що тільки лінивий не говорить, іноді здається, що окрім стосунків взагалі нічого немає. А що воно таке і як його поміряти - виявляється, люди вже розібрались))
Цікаво, що скажете
Точніше, почалась спеціалізація (власне те, чому наша бакалаврська програма називається полівалентною), поглиблення в один з трьох напрямків:
✔️
Клінічна психологія і психотерапія (обрали 143 людини)
✔️
Педагогічна психологія (17 людей)
✔️
Психологія роботи і організацій (26 людей)
Лише після бакалавру з клінічними модулями можна вступати на клінічну магістратуру:
1️⃣Модуль "Психотерапія" - з трьох частин, 12 кредитів. Тобто це типу три різних предмети, один в 5му семестрі і 2 - в шостому (дитяча та підліткова психотерапія та проєктсемінар поки неясно що воно)
2️⃣Фармакологія для психотерапевтів - 2 семестри, цілий рік лекції з іспитом в кінці
3️⃣Практика ЛИШЕ у апробованого виключно в Німеччині психотерапевта 240 годин (при робочому дні 7 годин це майже два місяці якщо кожного дня працювати)
Ці модулі - це от вже за новою системою. Тобто те навчання на психотерапевта, яке раніше було аусбільдунгом (додатковим навчанням після магістратури з психологіі) - тепер вбудовано в університетський розклад. Звичайно, більша частина буде в магістратурі.
Цікаво, що ми вивчаємо психотерапію ВЗАГАЛІ, без прив'язки до якогось конкретного методу (напрямку). Тобто 3 роки вивчення психотерапії, інтервенції (???), терапевтичні стосунки, іспит Апробація (йде кілька днів, запрошуються актори, проводиться демонстраційна сесія з глибоким обговоренням діагнозів та напрямків лікування) - і все це типу взагалі, не КПТ, не психоаналіз, не системна терапія. а ПСИХОТЕРАПІЯ.
Я мабуть не дуже розумію, що таке психотерапія, бо мені це все поки незрозуміло - які можуть бути інтервенції без прив'язки до методу. Але тому й дуже цікаво - бо якось же воно тут у них працює, я сама бачу.
Вчора, наприклад, говорили про терапевтичні стосунки. Напевно, всі вже чули, що головна запорука успіху терапії - не метод, а особистість терапевта. А точніше - його уміння вибудовувати терапевтичний альянс з пацієнтом. Це виміряно дуже багатьма науковцями і описано в сотнях робіт.
А тепер, колеги, увага! Якщо б вам треба було виміряти якість терапевтичного альянсу - як би ви це робили? Тільки не гугліть!!
Бо у нас в гештальті про стосунки не те що тільки лінивий не говорить, іноді здається, що окрім стосунків взагалі нічого немає. А що воно таке і як його поміряти - виявляється, люди вже розібрались))
Цікаво, що скажете